Основи логопедії та інклюзивної освіти

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія фахових дисциплін початкової освіти

Навчальний план

Семестр	Кредити	Звітність
4	3	Залік

Лекції

Семестр	К-сть годин	Лектор	Група(и)
4	20	Гриньо Л. Я.	ДШВ-21,

Практичні

Семестр	К-сть годин	Група	Викладач(і)
4	20	ДШВ-21	Гриньо Л. Я.
4	20		Гриньо Л. Я.

Опис курсу

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи логопедії та інклюзивної освіти» є ознайомлення студентів із підходами держави та суспільства до організації освіти дітей, які мають порушення психофізичного розвитку, основними поняттями корекційної педагогіки та інклюзивної освіти, особливостями та закономірностями розвитку різних категорій осіб з психофізичними порушеннями, а також диференційованими та індивідуальними механізмами та прийомами корекційного навчання і виховання кожної із категорій дітей; у формуванні професійної педагогічної компетентності майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів шляхом оволодіння знаннями й уміннями діагностики та корекції мовленнєвих порушень у дітей раннього і дошкільного віку, організації роботи з дітьми, що мають порушення мовлення.

Предмет: теорія і практика навчання, виховання і розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Основними завданнями вивчення дисципліни є:

сформувати позитивне професійне та загальнолюдське ставлення до осіб з вадами психофізичного розвитку; готовність професійно здійснювати моніторинг їхнього розвитку, своєчасно виявляти відхилення та здійснювати правильний психолого-педагогічний супровід дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку.
формувати у студентів навички та вміння творчо засвоювати професійні знання на практиці;
організувати самостійну роботу студентів щодо закріплення та розширення наукових знань з дисципліни за підручниками, навчальними і методичними посібниками, періодичними виданнями з фаху, іншими літературними джерелами;
формування уявлення про значущість своєчасного виявлення порушень мовленнєвого розвитку в дітей, шляхи та способи попередження, діагностики та корекції мовленнєвих порушень у дітей раннього і дошкільного віку;

Заплановані результати навчання

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

– особливості розвитку дітей з психофізичними порушеннями, інклюзивний підхід до навчання дітей з особливими потребами;

-причини порушень психофізичного розвитку, комплексну диференціальну діагностику відхилень у психофізичному розвитку; освітні установи для осіб з вадами психофізичного розвитку та їх комплектування, форми організації навчально-виховного процессу;

психолого-педагогічну характеристику дітей з різними порушеннями психофізичного розвитку та особливості роботи з ними в умовах інклюзивної освіти;
зміст та форми роботи з родинами, які виховують дітей з вадами психофізичного розвитку.

вміти:

здійснювати інклюзивний підхід до навчання дітей з особливими потребами;
своєчасно виявляти відхилення у розвитку учнів та здійснювати правильний психолого-педагогічний супровід дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку;
здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до учнів з вадами психофізичного розвитку в умовах інтегрованої та інклюзивної освіти, формувати готовність здорових учнів до позитивної спільної взаємодії з однолітками, що потребують корекції психофізичного розвитку, проводити роботу з батьками щодо надання їм правильної інформації про осіб з порушеннями психофізичного розвитку.
впроваджувати в практику різні профілактичні засоби з метою попередження виникнення мовленнєвих порушень або вторинних відхилень у психічному розвитку дитини;
добирати дидактичний матеріал, який зорієнтований на формування мовленнєвої діяльності дітей;

Набудуть компетентності:

1.Загальні компетентності:

ЗК1 Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК3 Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

ЗК6 Здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології.

ЗК7 Здійснення безпечної діяльності.

ЗК8 Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

2.Спеціальні компетентності:

СК5 Здатність до формування у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку взаємин з оточенням (предметним, природним, соціальним).

СК10 Здатність до розвитку мовлення у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку та їхньої взаємодії з однолітками та дорослими.

СК13 Здатність до організації освітнього процесу з урахуванням індивідуальних фізичних і психічних можливостей дітей в найбільш оптимальних для них формах.

СК15 Здатність до комунікативної взаємодії з учасниками освітнього процесу.

СК16 Здатність забезпечувати здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами.

Результати навчання:

РН 1. Упорядковувати універсальне, розвивальне середовище у групах раннього та передшкільного віку з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дитини

РН 2. Планувати та організовувати освітній процес у закладі дошкільної освіти з урахуванням принципів здоров’язбереження, особистісно зорієнтованого підходу, суб’єкт-суб’єктної взаємодії

РН 3. Встановлювати зв’язок між процесом розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку відповідно до їхніх вікових особливостей

РН 12. Здійснювати педагогічну комунікацію з іншими суб’єктами освітнього процесу закладу дошкільної освіти на засадах етики професійного спілкування та оцінювати результативність педагогічної взаємодії.

РН21 Дотримуватись нормативно-правових вимог щодо організації інклюзивного навчання під час професійної діяльності.

Матеріали

Самостійна робота:

Особливості процесу аномального розвитку.

Базові моделі інклюзивного навчання

Діяльність та функції ПМПК.

Система освіти дітей з вадами слуху.

Навчання та виховання дітей із ЗПР в умовах інклюзивного навчання

Прични виникнення порушень поведінки у дітей та підлітків.

Особливості розвитку, навчання та зулучення в інклюзивний простір дітей із ДЦП.

Міжпредметні зв’язки логопедії з дисциплінами фізіологічного, медичного, педагогічного та психологічного циклів.

Роль слуху і зору у формуванні мовлення дітей.

Основні причини порушення звуковимови у дітей з нормальним інтелектом і слухом.

Поняття про артикуляційну гімнастику

Характеристика рівнів ЗНМ у дітей за Левіною.

Основні методи постановки звуку.

Основні методи постановки звуку. Поняття про артикуляційну гімнастику.

Питання, які винесені на залік:

1. Шляхи впровадження інклюзивної освіти
2. Базові моделі інклюзивної освіти.
3. Нормативно-правове забезпечення корекційно-реабілтаційної допомоги в Україні.
4. Принципи корекційно-педагогічної роботи в інклюзивному навчальному закладі.
5. Рекомендації вчителям загальноосвітніх шкіл для успішної роботи з дітьми, які мають особливі освітні потреби.
6. Переваги інклюзивної освіти .
7. Доступність і концепція універсального дизайну як важливі принципи інклюзивної освіти.
8. Компенсаторні та допоміжні засоби для дітей з особливостями розвитку.
9. Функції асистента вчителя: організційні, навчально-розвивальні, діагностичні, прогностичні, консультативні.
10. Компетентності асистента вихователя: знання, уміння, особисті характеристики.
11. Формування ефективних стосунків між вихователем та асистентом вихователя.
12. Функції індивідуальної програми розвитку.
13. Структура індивідуальної програми розвитку.
14. Залучення батьків і залучення учнів з особливими освітніми потребами до розроб ки ІПР.
15. Мультидисциплінарна навчальна команда та її діяльність в умовах інклюзивного навчального закладу.
16. Логопедія як окрема галузь дефектологічної науки.
17. Предмет, мета та завдання, зв’язок логопедії з іншими науками.
18. Структурні компоненти мовлення, їх розвиток в онтогенезі.
19. Анатомо-фізіологічні механізми мовленнєвої діяльності.
20. Причини та механізми порушень мовлення.
21. Класифікація мовленнєвих порушень.
22. Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення.
23. Попередження вад мовлення у дітей дошкільного та шкільного віку.
24. Загальні принципи обстеження дітей-логопатів.
25. Класифікація дислалії.
26. Етапи корекційної роботи при дислалії.
27. Розвиток фонематичного сприймання та формування фонематичних уявлень у дітей з дислалією.
28. Розвиток артикуляційної моторики при порушеннях звуковимови.
29. Співпраця фахівців як умова успішності інклюзивного навчання.
30. Загальноосвітні,спеціальні та корекційно-розвивальні програми, їх адаптація та модифікація

Критерії оцінювання:

Оцінювання знань студентів здійснюється впродовж семестру за 100-бальною шкалою за такими видами робіт:

Поточний контроль знань студентів відбувається під час проведення практичних занять. Модульний контроль проводиться 2 рази впродовж семестру. Семестр закінчується здачею заліку з навчальної дисципліни. Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.
Оцінювання знань студентів здійснюється впродовж семестру за 100-бальною шкалою за такими видами робіт:
Денна форма навчання
– модульні контрольні роботи. Програмою передбачено дві модульні контрольні роботи. Студент за одну роботу може отримати максимально 20 балів (20х2=40);
– практичні заняття. За виконання практичних занять студент може впродовж семестру отримати 40 балів. Програмою передбачено 8 практичних занять. За одне заняття студент отримує 5 балів;
– самостійна робота. За самостійну роботу (науково-пошукові і творчі роботи,реферат,доповідь, створення презентацій ) впродовж семестру студент набирає 20 балів.
Заочна форма навчання
– модульні контрольні роботи. Програмою передбачено модульну контрольну роботу. Студент може отримати максимально30 балів.
– практичні заняття. За виконання практичних занять студент може впродовж семестру отримати 50 балів. Програмою передбачено 5 практичних занять. За одне заняття студент отримує 10 балів;
– самостійна робота. За самостійну роботу (науково-пошукові і творчі роботи,реферат,доповідь, створення презентацій) впродовж семестру студент набирає 20 балів.
Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для незарахування викладачем, незалежно від масштабу плагіату, обману.
Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем, виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студент заохочується до використання також й іншої літератури, якої немає серед рекомендованих.
Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються.
Критерії оцінювання:
90 – 100 б. – здобувач повно та ґрунтовно засвоїв всі теми навчальної програми, вміє вільно викладати зміст, має глибокі, міцні, систематичні знання всіх питань навчальної дисципліни, розуміє їх значення для своєї професійної підготовки; виконав усі завдання кожної теми та модульного поточного контролю.
81 – 89 б. – здобувач грамотно і по суті викладає програмний матеріал, застосовує теоретичні знання при виконанні практичних завдань, однак допускає незначні неточності, засвоїв більшість тем навчальної програми, вміє самостійно викладати зміст всіх питань навчальної дисципліни; виконав завдання кожної теми та модульного поточного контролю.
71 – 80 б. – здобувач добре знає програмний матеріал, володіє базовими навичками з виконання практичних завдань, самостійно обирає метод реалізації, але не завжди здатний провести аналіз і узагальнення результату, не завжди вміє вільно викладати зміст всіх питань навчальної дисципліни; виконав більшість завдань кожної теми та модульного поточного контролю.
61 – 70 б. – здобувач засвоїв тільки основний матеріал на рівні репродуктивного відтворення, але не знає окремих деталей, припускається неточностей, порушує послідовність у викладі матеріалу, може розв’язувати типові завдання за зразком, але допускає помилки, виконав окремі завдання кожної теми та модульного поточного контролю.
51 – 60 б. – здобувач відтворює основні поняття і визначення курсу, але досить поверхово, не виділяючи взвємозвя’зок між ними, може сформулювати за допомогою викладача основні тези теми, допускає помилки, які повною мірою самостійно виправити не може; відчуває труднощі під час виконання практичних завдань, виконав лише деякі завдання кожної теми та модульного контролю.
21 – 50 б. – здобувач не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, з великими труднощами виконує практичні завдання, знайомий лише з деякими поняттями та визначеннями курсу; не виконав практичні завдання та завдання модульного поточного контролю.
0 – 20 б. – необхідний повторний курс з навчальної дисципліни.

Силабус: 012 Дошкільна освіта

Завантажити силабус

Педагогічний фаховий коледж

Навчання