Основи міжособистісної комунікації (Музеєзнавство, пам’яткознавство)

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія фахових дисциплін початкової освіти

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
116Соболевська О. Б.ШКМ-11

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
116ШКМ-11Соболевська О. Б.

Опис курсу

Мета курсу:

  •  всебічно розглянути основи комунікативного знання;
  •  ознайомити студентів з понятійно-категоріальним апаратом теорії комунікації;
  • пояснити специфіку різних видів комунікацій через їх зіставлення;
  • з’ясувати роль інформації в комунікативному процесі.

 

Завдання: 

  • сформувати професійну комунікативну компетентність;
  • навчити аналізувати комунікативну ситуацію та комунікативний акт з огляду на їхню ефективність;
  • розвинути та вдосконалити навички ефективної комунікації на різних рівнях (особистісному, груповому, професійному, масовому), сформувати й закріпити навички здійснення ефективних комунікацій;
  • розвинути вміння висловлювати думки, ефективно слухати і чути партнера, встановлювати контакт, розробляти і застосовувати комунікативні сценарії, компетентно використовувати моделі, стратегії і стилі ділового спілкування;
  • навчити використовувати технології зворотного зв’язку, формулювати запитання і відповідати на них, зчитувати «невербальні сигнали»;
  • оволодіти засобами вербальної та невербальної комунікації, провідними репрезентативними системами, техніками, прийомами, методиками, що включаються в комунікативні програми;
  • знизити ризик несприятливих наслідків деструктивної комунікації, взаємного нерозуміння ділових партнерів, представників громадськості;
  • сформувати навички самомаркетингу, позиціонування, самопрезентації та презентації.

 

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • сутність, функції мови й мовлення фахівця;
  • основні типи комунікативної особистості;
  • види та підходи до комунікації;
  • класифікацію мовних ситуацій;
  • методику формування комунікативної компетентності у професійно-значущих ситуаціях міжкультурного спілкування;
  • типи конфліктів у процесі ділової комунікації;
  • моделі взаємодії «керівник-підлеглий;
  • специфіку комунікації.

 

вміти:

  • знайти індивідуальний стиль спілкування;
  • застосовувати різноманітні засоби переконання;
  • оцінити конфліктну ситуацію та обрати шляхи її подолання;
  • установлювати комунікативні зв’язки в колективі;
  • використовувати інформаційні ресурси комп’ютерних технологій для організації комунікативного процесу;
  • встановлювати типи мовленнєвих актів;
  • виокремлювати ефективні стратегії та тактики у процесі професійного спілкування.

 

Студенти повинні володіти практичними навичками:

  • вести розгорнутий монолог (лекцію) з фахової проблематики;
  • вести ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему з кола зацікавлень культурної, високоосвіченої людини;
  • виробити індивідуальний образ оратора, власний ораторський стиль;
  • організувати взаємодію з аудиторією, налагодити контакт, зворотній зв’язок, спілкування;
  • давати загально оцінку ефективності продукта мисленнєво-мовленнєвої діяльності;
  • знаходити можливі засоби переконання відносно предмета мовлення та правильної побудови аргументу, який складається з ідеї, її обґрунтування та розташування.

Процес вивчення дисципліни спрямований на формування елементів наступних компетентностей:

  • предмет та методологію досліджень теорії комунікації;
  • визначення основних понять теорії комунікації;
  • рівні та види комунікацій, прикладні моделі комунікацій, специфіку міжособистісної, групової, публічної, політичної, професійної, масової, міжкультурної комунікації.

Програмні результати навчання:

  • розрізняти види та рівні комунікації;
  • аналізувати конкретні випадки ефективних та неефективних комунікацій на різних рівнях;
  • моделювати комунікаційні ситуації;
  • використовувати новітні комунікаційні техніки та практики ефективних комунікацій.

Рекомендована література

Основна:

  1. Блашків О.В. Теорія комунікацій: навчально-методичний посібник Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 107 с.
  2. Виноградова О.В., Євтушенко Н.О. Групова динаміка та комунікація: методичні вказівки. Київ, 2020. 223 с.
  3. Чудовська І. Соціологія масових комунікацій: навч. посіб. Київ, 2021. 235 с.

Допоміжна:

  1. Денисюк, С. Г. Комунікологія : навчальний посібник.  Вінниця : ВНТУ, 2015.  102 с.
  2. Дрешпак В. М. Комунікації в публічному управлінні : навч. посіб. Донецьк: ДРІДУ НАДУ, 2015.  168 с
  3. Курова А.В. Психологія спілкування: навчально-методичний посібник для здобувачів вищої освіти факультету психології, політології та соціології НУ «ОЮА») . Одеса: Фенікс, 2020. – 79 с.
  4. Кучеренко І. А. Основи мовної комунікації : навчальний посібник; МОН України, Уманський держ. пед. у-тет імені Павла Тичини. Умань : Візаві, 2018.  270 с.
  5. Манакін В.М. Мова і міжкультурна комунікація. К. : Академія, 2012.  288 с.
  6. Попович М.М. Основи міжкультурної комунікації: навч. посібник.  Чернівец. нац. ун-т, 2012.  160 с.
  7. Марченко О.В. Комунікативна культура: навч.посіб. Дніпропетровськ:»Інновація», 2015. 200 с.

Інформаційні ресурси

  1. Квіт С. Масові комунікації. – Електронна бібліотека. – Журналістика : [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://textbooks.net.ua/content/category/46/87/52/
  2. Світ соціальних комунікацій : науковий журнал. – Київський міжнародний університет : [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kymu.edu.ua/svit-soc-comunicaciy.html
  3. Центр комунікативних трансформацій. – Києво-Могилянська академія : [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ukma.edu.ua/index.php

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус: Основи міжособистісної комунікації

Завантажити силабус