Опис курсу

Мета курсу:

•  всебічно розглянути основи комунікативного знання;
•  ознайомити студентів з понятійно-категоріальним апаратом теорії комунікації;
• пояснити специфіку різних видів комунікацій через їх зіставлення;
• з’ясувати роль інформації в комунікативному процесі.

Завдання: 

• сформувати професійну комунікативну компетентність;
• навчити аналізувати комунікативну ситуацію та комунікативний акт з огляду на їхню ефективність;
• розвинути та вдосконалити навички ефективної комунікації на різних рівнях (особистісному, груповому, професійному, масовому), сформувати й закріпити навички здійснення ефективних комунікацій;
• розвинути вміння висловлювати думки, ефективно слухати і чути партнера, встановлювати контакт, розробляти і застосовувати комунікативні сценарії, компетентно використовувати моделі, стратегії і стилі ділового спілкування;
• навчити використовувати технології зворотного зв’язку, формулювати запитання і відповідати на них, зчитувати «невербальні сигнали»;
• оволодіти засобами вербальної та невербальної комунікації, провідними репрезентативними системами, техніками, прийомами, методиками, що включаються в комунікативні програми;
• знизити ризик несприятливих наслідків деструктивної комунікації, взаємного нерозуміння ділових партнерів, представників громадськості;
• сформувати навички самомаркетингу, позиціонування, самопрезентації та презентації.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• сутність, функції мови й мовлення фахівця;
• основні типи комунікативної особистості;
• види та підходи до комунікації;
• класифікацію мовних ситуацій;
• методику формування комунікативної компетентності у професійно-значущих ситуаціях міжкультурного спілкування;
• типи конфліктів у процесі ділової комунікації;
• моделі взаємодії «керівник-підлеглий;
• специфіку комунікації.

вміти:

• знайти індивідуальний стиль спілкування;
• застосовувати різноманітні засоби переконання;
• оцінити конфліктну ситуацію та обрати шляхи її подолання;
• установлювати комунікативні зв’язки в колективі;
• використовувати інформаційні ресурси комп’ютерних технологій для організації комунікативного процесу;
• встановлювати типи мовленнєвих актів;
• виокремлювати ефективні стратегії та тактики у процесі професійного спілкування.

Студенти повинні володіти практичними навичками:

• вести розгорнутий монолог (лекцію) з фахової проблематики;
• вести ефективну, конструктивну бесіду на будь-яку тему з кола зацікавлень культурної, високоосвіченої людини;
• виробити індивідуальний образ оратора, власний ораторський стиль;
• організувати взаємодію з аудиторією, налагодити контакт, зворотній зв’язок, спілкування;
• давати загально оцінку ефективності продукта мисленнєво-мовленнєвої діяльності;
• знаходити можливі засоби переконання відносно предмета мовлення та правильної побудови аргументу, який складається з ідеї, її обґрунтування та розташування.

Процес вивчення дисципліни спрямований на формування елементів наступних компетентностей:

• предмет та методологію досліджень теорії комунікації;
• визначення основних понять теорії комунікації;
• рівні та види комунікацій, прикладні моделі комунікацій, специфіку міжособистісної, групової, публічної, політичної, професійної, масової, міжкультурної комунікації.

Програмні результати навчання:

• розрізняти види та рівні комунікації;
• аналізувати конкретні випадки ефективних та неефективних комунікацій на різних рівнях;
• моделювати комунікаційні ситуації;
• використовувати новітні комунікаційні техніки та практики ефективних комунікацій.