Навчання > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МУЗЕЄЗНАВСТВА

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія гуманітарної та соціально - економічної підготовки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
34Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
336Сенич Г. Б.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
328ШКМ-21Сенич Г. Б.

Опис курсу

Мета дисципліни – ознайомлення майбутніх фахівців з комплексом знань про теоретичне музеєзнавство, історію розвитку та характер колекцій світових музеїв перспективи подальшого використання отриманих знань.

Знайомство з основними теоретичними поняттями музеєзнавства передбачає вивчення його основної термінології, знання функцій музеїв у суспільстві, процесів збирання, обліку, вивчення, опису та класифікації музейних експонатів; умов їх зберігання (фондова робота); науково-дослідницької  діяльності, експозиційної-виставкової роботи; особливостей організації музейної комунікації; тенденцій розвитку сучасної музеології.

Знання теоретичних аспектів музейної роботи допоможе студентам оволодіти належним рівнем методичної готовності до професійної діяльності, виховати високий рівень художньо-естетичного смаку, креативний підхід у поєднанні традицій та новацій у професійній діяльності.

Заплановані результати навчання:

Знати:

·         загальну та спеціальну методику музейної діяльності;

·         історію виникнення музеїв і розвитку музейної справи;

·         основи теорії музеєзнавства;

·         загальні поняття про головні напрямки діяльності музеїв – науково-фондову роботу, експозиційну і культурно-освітню діяльність.

Вміти:

·         володіти термінологічним апаратом дисципліни;

·         опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;

·         орієнтуватись у науковій та періодичній музеєзнавчій літературі із актуальних проблем дисципліни,

·         відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;

·         працювати з науково-методичними посібниками.

Рекомендована література

Основна:

1. Закон України “Про музеї та музейну справу” // Відомості Верховної Ради. 1995. № 25.

2. Інструкція з музейного обліку, зберігання та використання пам’яток державної частини Музейного фонду України (2009 р.) – Сайт Міністерства культури і туризму України // http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/88140.

3. Климишин О. С. Природнича музеологія: навч. посібник / О. С. Климишин, І. В. Шидловський. – Львів : ЛНУ, 2017.

4. Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Навч. посібник. – К.: Знання, 2008. – 428 с.

5. Салата О. О. Основи музеєзнавства: навчально-методичний посібник. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015.

Допоміжна:

1. Вечерський В.В. Реставрація пам’яток архітектури //Пам’ятки України. – 1997. – № 1. – С. 10-15.

2. Інструкція з музейного обліку, зберігання та використання пам’яток державної частини Музейного фонду України (2009 р.) – Сайт Міністерства культури і туризму України // http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/88140.

3. Пламеницька О.А. Фортеці й замки в Україні // Пам’ятки України. – 1996. – № 2. – С. 13-17.

4. Погорєлова А. Музейна справа : орієнтири розвитку // Українська культура. – 1996. – № 2. – С. 2-3.

Інформаційні ресурси:

1. Відлуння віків. Український пам’яткоохоронний портал URL: http://www.pamjatky.org.ua

2. Все про туризм: краєзнавство, країнознавство та географія туризму. URL: https://tourlib.net/geogr.htm

3. Електронна бібліотека «Культура України» URL : http://www.elib.nplu.org

4. Замки та храми України URL: http://www.castles.com.ua

5.  Інститут історії України НАН України URL: http://www.history.org.ua/

6. Історія України ІХ – ХVIІІ ст. Першоджерела та інтерпретації UR L: http://www.litopys.org.ua

7. Музейний простір України URL: http://www.prostir.museum

8.  Національна спілка краєзнавців України URL: http://nsku.org.ua/

Матеріали

Оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить  50 балів, на екзамен – 50 балів.

Результат роботи студента протягом семестру складається з наступних компонентів:

– результатів роботи на семінарському занятті (2 бали). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарському занятті визначається як сума балів, отриманих за усні чи письмові відповіді студента (2 бали х 14 = 30=25 балів);

-трьох модульних контрольних робіт (5 балів + 5 балів + 5 балів = 15 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу. Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється під час проведення кожної модульної контрольної роботи;

– двох міні-проектів (алгоритмізованих письмових завдань) (5 балів + 5 балів = 10 балів),

Екзамен (50 балів), що підсумовує знання теоретичних положень курсу, студент складає під час екзаменаційної сесії в письмовій формі на платформі  Moodle.

Під час складання екзамену на платформі  Moodle студент протягом 60 хвилин повинен дати відповідь на 50 тестових завдань. Кожне тестове завдання передбачає обрання однієї правильної відповіді із трьох запропонованих  та оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів за іспит – 50.

Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх  оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для незарахування викладачем, незалежно від масштабу плагіату, обману.

Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем, виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам.  Студент заохочується до використання також й іншої літератури, якої немає серед рекомендованих.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються.

Силабус:

Завантажити силабус