ПРИКЛАДНА МУЗЕОЛОГІЯ
Тип: Нормативний
Відділення: циклова комісія гуманітарної та соціально - економічної підготовки
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
3 | 4 | Іспит |
Лекції
Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
3 | 32 | професор Караманов О. В. |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
3 | 32 | ШКМ-21 | професор Караманов О. В. |
Опис курсу
Мета дисципліни – ознайомленні майбутніх фахівців з основами практичної діяльності музейних закладів у різних сферах суспільного життя, сучасними теоріями музейної діяльності, музейним предметом, організації науково-фондової, культурно-освітньої та інформаційної діяльності музеїв. Знайомство з основними прикладними поняттями музеології, специфікою та динамікою знань, особливостями її методології допоможе студентам оволодіти належним рівнем методичної готовності до професійної діяльності, виховати високий рівень художньо-естетичного смаку, креативний підхід у поєднанні традицій та новацій у професійній діяльності.
Заплановані результати навчання: Знати: – загальну та спеціальну методику музейної діяльності; – техніку музейної роботи; – організацію музейної справи та управління музейною діяльністю; – особливості музеєфікації рухомих і нерухомих пам’яток історії і культури; – взаємовідносини музею і відвідувача у контексті загальної теорії комунікації; – роль музейної спільноти у розвитку музейної науки і практичної діяльності. Вміти: – володіти термінологічним апаратом дисципліни; – застосовувати набуті знання у практичній роботі, збагачувати свій науковий та творчий потенціал; – самостійно працювати зі спеціальною літературою, знаходити і аналізувати потрібну інформацію; – аналізувати процеси перетворення історико-культурних і природних об’єктів в об’єкти музейного показу з метою максимального збереження та вияву їх історико-культурної, наукової та художньої цінності; – застосовувати міждисциплінарні підходи для вивчення музейного відвідувача; – застосовувати різні моделі музейної комунікації у взаємодії з дитячою та учнівською аудиторією. |
Рекомендована література
Основна:
1. Вайдахер Ф. Загальна музеологія: посібник / пер. з нім. В. Лозинський та ін. – Львів: Літопис, 2005. 2. Власюк Г. Музеєзнавство та архівна справа: навч.-метод. посібник / Г. М. Власюк, О. Ю. Зосимович, М. В. Хададова. – Житомир, 2006. 3. Закон України “Про музеї та музейну справу” // Відомості Верховної Ради. 1995. № 25. 4. Климишин О. С. Природнича музеологія: навч. посібник / О. С. Климишин, І. В. Шидловський. – Львів : ЛНУ, 2017. 5. Рутинський М. Й., Стецюк О. В. Музеєзнавство: Навч. посібник. – К.: Знання, 2008. 6. Салата О. О. Основи музеєзнавства: навчально-методичний посібник. – Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2015. Допоміжна: 1. Вечерський В.В. Реставрація пам’яток архітектури //Пам’ятки України. – 1997. – № 1. – С. 10-15. 2. Інструкція з музейного обліку, зберігання та використання пам’яток державної частини Музейного фонду України (2009 р.) – Сайт Міністерства культури і туризму України // http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/88140. 3. Пламеницька О.А. Фортеці й замки в Україні // Пам’ятки України. – 1996. – № 2. – С. 13-17. 4. Погорєлова А. Музейна справа : орієнтири розвитку // Українська культура. – 1996. – № 2. – С. 2-3. Інформаційні ресурси: 1. Відлуння віків. Український пам’яткоохоронний портал URL: http://www.pamjatky.org.ua 2. Все про туризм: краєзнавство, країнознавство та географія туризму. URL: https://tourlib.net/geogr.htm 3. Електронна бібліотека «Культура України» URL : http://www.elib.nplu.org 4. Замки та храми України URL: http://www.castles.com.ua 5. Інститут історії України НАН України URL: http://www.history.org.ua/ 6. Історія України ІХ – ХVIІІ ст. Першоджерела та інтерпретації UR L: http://www.litopys.org.ua 7. Музейний простір України URL: http://www.prostir.museum 8. Національна спілка краєзнавців України URL: http://nsku.org.ua/ |
Матеріали
Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить 50 балів, на екзамен – 50 балів.
Результат роботи студента протягом семестру складається з наступних компонентів: – результатів роботи на семінарському занятті (2 бали). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарському занятті визначається як сума балів, отриманих за усні чи письмові відповіді студента (2 бали х 16 = 30=25 балів); -трьох модульних контрольних робіт (5 балів + 5 балів + 5 балів = 15 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу. Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється під час проведення кожної модульної контрольної роботи; – двох міні-проектів (алгоритмізованих письмових завдань) (5 балів + 5 балів = 10 балів), Екзамен (50 балів), що підсумовує знання теоретичних положень курсу, студент складає під час екзаменаційної сесії в письмовій формі на платформі Moodle. Під час складання екзамену на платформі Moodle студент протягом 60 хвилин повинен дати відповідь на 50 тестових завдань. Кожне тестове завдання передбачає обрання однієї правильної відповіді із трьох запропонованих та оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів за іспит – 50. Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для незарахування викладачем, незалежно від масштабу плагіату, обману. Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем, виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студент заохочується до використання також й іншої літератури, якої немає серед рекомендованих. Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються. |