Історико-краєзнавчі музеї України

Тип: На вибір студента

Відділення: циклова комісія гуманітарної та соціально - економічної підготовки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
54Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
524доцент Сурмач О. І.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
524доцент Сурмач О. І.

Опис курсу

Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомлення студентів із національною музейною спадщиною, з роботою різнопрофільних музейних закладав та відомими українськими музейниками України.

Завдання:

  • закласти у студентів знання про найважливіші етапи становлення музейної справи в західному регіоні України в другій пол. XIX – поч. XXI ст.
  • навчити студентів цілісного уявлення про дисциплінарні основи та специфіку музею, його об’єкт, предмет і методи дослідження;
  • наголосити на цільовій необхідності засвоєння історії, теорії та практики музейної діяльності;
  • з’ясувати форми, методи і прийоми науково-дослідної, фондово-закупівельної та культурно-освітньої роботи в контексті українських реалій сьогодення.
  • виробити навички осмислення ролі музеїв в освоєнні та комунікації національно-культурної спадщини народу, його історичного досвіду.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

  • основи та інструментарій історичного краєзнавства і музеєзнавства, що формують фахову професійність;
  • культурну спадщину українського народу в контексті світової культури; поважати різноманіття та мультикультурність світу;
  • керуватися у своїй діяльності сучасними принципами толерантності, діалогу і співробітництва, а також проводити діяльність, спрямовану на збереження і використання історико-культурної спадщини в навчальних і просвітницьких цілях.

вміти:

  • характеризувати видатних історичних діячів різних періодів;
  • розуміти роль, місце та значення людини в історичному процесі;
  • володіти теоретичними і практичними основами історичного краєзнавства для розв’язання конкретних задач у професійній діяльності;
  • володіти методикою проведення різних форм організації краєзнавчої роботи;
  • використовувати методи формування навичок самостійної роботи й розвиток творчих здібностей і логічного мислення ;
  • здійснювати наукові й науково-педагогічні дослідження в галузі історичного краєзнавства та музеєзнавства;
  • організовувати музейну, пам’ятко-охоронну, народознавчу, туристично-краєзнавчу роботу, спрямовану на збереження і використання історико-культурної спадщини з навчальною, науковою і просвітницькою метою.

Процес вивчення дисципліни спрямований на формування елементів наступних компетентностей:

  1. Інтегральна:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі музейної справи і охорони пам’яток, що передбачає застосування певних теорій та методів музеєзнавства, пам’яткознавства і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

  1. Загальні компетентності:

ЗК 1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК 5. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 6. Здатність спілкуватися з представниками інших професійних груп різного рівня (з експертами з інших галузей знань/видів діяльності).

ЗК 11. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і примножувати досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій.

  1. Спеціальні компетентності:

СК 1. Здатність діяти соціально відповідально і свідомо відповідно до розуміння тенденцій розвитку музейної та пам’яткохоронної галузі.

СК 3. Здатність діяти відповідно до чинного законодавства (України та міжнародного) щодо музейної та пам’яткоохоронної діяльності.

СК 4. Здатність до експозиційної, науково-фондової, культурно-просвітницької діяльності на основі професійно профільованих знань.

СК 5. Здатність забезпечувати обслуговування відвідувачів.

СК 9. Здатність проектувати розвиток музейно-заповідної мережі, закладів музейного типу.

Програмні результати навчання:

ПР 3. Розробляти організаційну структуру, основні завдання, напрями діяльності музеїв, заповідників та інших закладів музейного типу залежно від їх класифікаційної приналежності.

ПР 4. Визначати стан збереженості музейних предметів, об’єктів історикокультурної спадщини, пам’яток природи та розробляти програму відповідних пам’яткоохоронних заходів.

ПР 6. Створювати оптимальні умови для зберігання музейних фондів.

ПР 13. Розробляти наукові концепції експозицій та виставок для музеїв, заповідників, інших закладів музейного типу.

ПР 15. Формувати план культурно-освітньої роботи та організовувати заходи з популяризації музейних цінностей, об’єктів історико-культурної спадщини, природних пам’яток з врахуванням потреб різних верств населення.

Рекомендована література

Основна:

  1. Білокінь С. Репресії проти музейників у ряду різних типів терору // Музейна справа та музейна політика в Україні XX століття. Київ: Злато граф. 2004.
  2. Вол Б. Історичне краєзнавство в музеях західних областей України : стан і тенденції // Краєзнавець Прикарпаття, 2004, № 3. С. 6-62.
  3. Вол Б. Історично-краєзнавчі музеї Західної України: особливості становлення історіографії проблеми //Історичні пам’ятки Галичини. Львів, 2003. С.95-101.
  4. Горбань І. Музейні осередки Львова у міжвоєнний період // Музейна справа та музейна політика в Україні в XX ст. Наук. збірник. Київ, 2004. С.94-98.
  5. Дем’янчук Г.С. Українське краєзнавство: сторінки історії / Г.С. Дем’янчук, Б.Г. Дем’янчук, А.Г. Дем’янчук. Київ: Вид. центр «Просвіта», 2006. 296 с.
  6. Кушнір В. Створення львівського музею НТШ : суспільно-політичний та культурний контекст//Історичні пам’ятки Галичини. Львів, 2005. С. 19-25.
  7. Охорона культурної спадщини в Україні: зб. нормат. док. – К. : ХІК, 2003.
  8. Рутинський М. Музеєзнавство. Навчальний посібник / М. Рутинський, О. Стецюк. Київ, 2008.  428 с.
  9. Савчук Б. Українські самодіяльні музеї в Галичині у 20-30-х роках XX ст. // Історичні пам¢ятки Галичини. Львів, 2001. С. 111-116.
  10. Сілецька Л. Засади діяльності музею НТШ у Львові //Записки НТШ, 2001, Т. 242. С. 600-612.

 

Додаткова

  1. Арсенич П. З історії музеїв Галичини // Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. Івано-Франківськ, 1993, Вип.1, с.143-149.
  2. Ванцак Б., Супруненко О. Подвижники українського музейництва. Полтава, 1995.
  3. Волинський музей. Історія і сучасність. Луцьк, 1998.
  4. Рега Н. Музеєзнавство. Наукові записки. Випуск 5–6 / Н. Рега. Івано-Франківськ, 2001.

Інтернет-ресурси:

Історико-краєзнавчий музей с. Добротова

http://otg.mrada-baranivka.gov.ua/index.php/2018-04-16-20-31-59/1922-istoryko-kraieznavchyi-narodnyi-muzei

https://uk.wikipedia.org/Історико-краєзнавчі_музеї_України

https://www.wiki.uk ua.nina.az/

https://pidru4niki.com/16280414/kulturologiya/krayeznavchi_muzeyi

Матеріали

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань  впродовж семестру становить 100 балів.

 

Програмою передбачено дві модульні контрольні роботи. Студент за одну контрольну роботу може отримати  20 балів (20х2 = 40).

За усне опитування студент впродовж семестру накопичує 36 балів. Програмою передбачено 9 практичних занять. За одне практичне заняття  – 4 бали, залежно від складності завдання. Кількість балів, які студент може отримати за усні відповіді подано в таблиці.

За самостійну роботу впродовж семестру студент набирає 24 балів.

Бали набрані впродовж семестру додаються і якщо студент має бажання отримати вищий бал він має право здавати залік. Залікове питання оцінюється в 5 балів.

Поточне тестування та самостійна робота СРС  

Всього

 

 

 

 

100

МОДУЛЬ 1

Історико-краєзнавчі музеї в західному регіоні України  (друга пол. XIX – поч. XX ст.).

 

Модуль 2.

Історико-краєзнавчі музеї в західному регіоні України

(поч. XX ст. –  поч. ХХІ ст).

Т.1 Т.2 Т.3 Т.4 Мкр.№1 Т. 5 Т.6 Т.7 Т.8 Т.9 Мкр № 2  

24

4 4 4 4 20 4 4 4 4 4 20

Шкала оцінювання: національна та ECTS

 

Оцінка в балах

 

ECTS

 

Визначення

Екзаменаційна

оцінка, оцінка з диференційованого

заліку

(національна

Шкала)

 

Залік

90-100 A Відмінно Відмінно Зараховано

Незараховано

81-89 B Дуже добре Добре
71-80 C Добре
61-70 D Задовільно Задовільно
51-60 E Достатньо

 

Силабус: Історико-краєзнавчі музеї України

Завантажити силабус