Опис курсу

Мета: навчити студентів класифікувати музеї за типами та профілями, здійснювати пошук архівних джерел, виявити розуміння головних тенденцій розвитку музейної та архівної справи в Україні та світі від найдавніших часів до сучасності; вмінь та навиків щодо опрацювання, наукової експертизи, опису, зберігання музейних та архівних фондів, а також використання музейної та архівної інформації.

Завдання:

навчити студентів розуміти поняття фондів музею, їх місце в системі історичного і культурного спадку; здійснювати наукову організацію фондів; знати їх структуру, організацію роботи з комплектування; розкрити специфіку науки архівознавство у системі прикладних історичних дисциплін; визначати  роль архівознавства у відтворенні історичного минулого; методиці проведення архівознавчого дослідження здійснюючи наукову музейну експертизу, організувати музейну справу у середньому навчальному закладі; аналізувати різноманітну історичну інформацію, самостійно мислити і формувати власні уявлення про ту чи іншу епохи й історичний розвиток.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

• основи музейного та архівного права, головні етапи історії музейної та архівної справи, музейних та архівних установ України, біографічні дані видатних представників української музеології та архівознавства;
• основні сучасні культурологічні школи, напрями й теорії архівознавства;
• основи використання архівної справи;
• зміст понять: музейний фонд України, музейний предмет, типовий і унікальний музейний предмет, музейна справа, музей, музейна експозиція, архівний документ, документ Національного архівного фонду, Національний архівний фонд, експертиза цінності документів, унікальний документ, архівна справа, діловодство, архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ, державна архівна установа, приватне архівне зібрання, таємний архів, користувач архівними документами, довідковий апарат, номенклатура справ, архівна довідка

вміти:

• визначати та класифікувати музейні та архівні фонди;
• проводити експертизу цінності документів;
• опрацьовувати рекомендовані джерела та літературу, фактологічний матеріал;
• демонструвати розуміння загальних тенденцій розвитку музейної справи в Україні та світі.

Процес вивчення дисципліни спрямований на формування елементів наступних компетентностей:

1. Інтегральна:

Здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі музейної справи і охорони пам’яток, що передбачає застосування певних теорій та методів музеєзнавства, пам’яткознавства і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

2. Загальні компетентності:

ЗК 1. Знання та розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

ЗК 2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 5. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.

ЗК 11. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і примножувати досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій.

3. Спеціальні компетентності:

СК 1. Здатність діяти соціально відповідально і свідомо відповідно до розуміння тенденцій розвитку музейної та пам’яткохоронної галузі.

СК 2. Здатність оцінювати найважливіші події та явища української історії у контексті світової історії.

СК 4. Здатність до експозиційної, науково-фондової, культурно-просвітницької діяльності на основі професійно профільованих знань.

Програмні результати навчання:

ПР 2. Аналізувати й узагальнювати історико-культурний матеріал у певній системі.

ПР 12. Досліджувати та інтерпретувати історико-культурну інформацію музейних предметів, об’єктів культурної спадщини, природних пам’яток.

ПР 17. Здійснювати аналіз вітчизняного законодавства з метою визначення його відповідності міжнародним зобов’язанням України у сфері охорони пам’яток, музейної діяльності; визначати основні засади щодо ввезення, вивезення, передачі права власності на культурні цінності відповідно до ратифікованих Україною Конвенцій ЮНЕСКО.

ПР 21. Робити презентації усно із візуальним супроводом, електронні презентації, відео-презентації, презентації в письмовій формі державною та іноземною мовами.