Відбулась  відкрита лекція присвячена вшануванню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу на тему: ”1944…ми могли б побудувати майбутнє…”

21.05.2023 | 08:31

 

“Хай цьогорічний День вишиванки в Україні стане нагадуванням

про те, через що довелося пройти нашим людям та якою міцною є наша культура”

Володимир Зеленський, Президент України

18 травня 2023 року   відбулась  відкрита лекція канд. іст наук  Анни Миколаївни  ШУКАЛОВИЧ  присвячена вшануванню пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу на тему:”1944…ми могли б побудувати майбутнє…”, на якій були присутні студенти спеціальностей “Музеєзнавство, пам’яткознавство” , “Соціальна робота”  та викладачі Коледжу.

Анна Миколаївна  у своїй лекції зупинилась на  фактичному  матеріалі. Зокрема було зазначено, що  депортація кримських татар – одна з темних сторінок історії Радянського Союзу і страшна трагедія для цього народу. 18-20 травня 1944 року бійці НКВС зігнали до залізничних вагонів майже все татарське населення Криму і відправили в бік Узбекистану 70-а ешелонами. Радянська влада звинуватила кримських татар у співпраці з нацистами і нібито в помсту провела одну з найбільш швидких депортацій у світовій історії. Звинувачення в колабораціонізмі –  ширма і привід.

Канд іст наук Анна Шукалович звернула увагу, що “… насправді коріння кремлівського антагонізму до кримських татар йдуть у тридцяті роки, коли радянська політика стосовно інших національностей СРСР стала репресивною”.

Розкуркулення, виселення на північ Росії, колективізація, Голодомор, сфабриковані справи проти татарської інтелігенції і чищення в кращих сталінських традиціях – все це налаштувало кримських татар проти радянської влади. Звичайно, кілька тисяч татар воювали проти “совєтів” у Другій світовій війні, проте куди більше їх воювали на боці Червоної армії. Щось подібне було на Західній Україні. Як підсумок, усіх татар під одну гребінку звинуватили в державній зраді, “масовому знищенні радянських людей” і колабораціонізмі. Крім того, Сталін боявся, що кримські татари стануть протурецькою п’ятою колоною в Криму.

Анна Миколаївна подала інформацію про те, як відбувалась депортація: “Терміновий указ про депортацію кримськотатарського народу в Середню Азію здійснювали 32 тисячі НКВСників. Вони просто обходили хати татар і оголошували господарям, що через зраду батьківщини їх виселяють з Криму. На збори давали по 15-20 хвилин. Переважно люди не могли взяти з собою навіть найнеобхідніше, щоб вижити на новому місці. Вантажівками людей звозили на залізничні станції, звідки товарні потяги вивозили змучених татар в далекі степи. Умови транспортування були нелюдськими. Під час тривалого переїзду (потяги їхали кілька тижнів) загинуло близько восьми тисяч осіб, більшість з яких – діти і літні люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф. Людей не годували. Деякі, не витримавши страждань, сходили з розуму. “Совєти” навіть заборонили вписувати в паспорт кримськотатарську національність…За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померло, за різними оцінками, від 20 до 46% усіх депортованих, майже половина – діти”.

Однак, незважаючи на красномовні факти, до 12 листопада 2015 року депортація кримських татар не вважалася геноцидом. І тільки в 2015 році Верховна Рада нарешті визнала трагедію кримських татар геноцидом І ПРОГОЛОСИЛА 18 травня Днем пам’яті жерт геноциду кримськотатарського населення. 9 травня 2019 року Латвія, 6 червня 2019 року Литва і 10 червня 2019 року Канада визнали депортацію кримських татар геноцидом.

З 2014 року в результаті окупації Кримського півострова російське керівництво знову повернулося до переслідування, дискримінації та незаконного насильства проти кримськотатарського народу.

“За даними Кримськотатарського ресурсного центру, на сьогодні налічується 286 політичних в’язнів і переслідуваних за так званими “кримінальними справами” за період захоплення Криму, 195 із них — представники кримськотатарського народу; 21 жертва насильницьких зникнень, 15 з яких — представники кримськотатарського народу; 60 загиблих, 28 з яких — представники кримськотатарського народу”

На завершення до присутніх звернулись заступник директора з навчально-виховної роботи Ольга Сулим   та голова цикловоі комісії гуманітарної та соціально – економічної підготовки Оксана Івах, які зазначили: ” завдяки захисникам і захисницям України “зовсім скоро ми знову побачимо мирний, квітучий Крим, в якому живуть вільні люди”.

Лекція закінчилась хвилиною мовчання. Вічна пам’ять усім нашим людям, чиї життя забрані тоталітарними режимами! Шануємо наші народи, їхню силу та культуру!

 Оксана Івах, голова циклової комісії гуманітарної та соціально-економічної підготовки