Загальна екологія

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія спеціальності екологія

Навчальний план

Семестр	Кредити	Звітність
2	4	Іспит

Лекції

Семестр	К-сть годин	Лектор	Група(и)
2	34	Стельмащук С. Я.

Лабораторні

Семестр	К-сть годин	Група	Викладач(і)
2	34	ПКБ-11	Стельмащук С. Я.

Опис курсу

Екологія – це наука про вивчення взаємовідносин живих організмів з середовищем їх існування., яка також вивчає економіку природи, досліджує закономірності загальних взаємовідносин живих організмів як з живою, так і з неживою природою, що включає як дружні, так і недружні відносини.

Сучасне визначення екології – це комплексна інтегральна наука, яка досліджує навколишнє середовище, його вплив на суспільство та зворотну реакцію природи на діяльність людства. Іноді під цим розуміють такий термін як неоекологія або екологія техносфери.

В сучасній екології виділяють п’ять напрямків:

аутекологія – вивчає взаємозв’язки видів з оточуючим середовищем (вплив середовища на морфологію, фізіологію та поведінку організмів, визначення меж стійкості виду і його ставлення до різних екологічних факторів).

демекологія (популяційна екологія) – вивчає просторову структуру популяцій, їх генетичний склад, механізм розмноження та динаміку чисельності, співвідношення різних вікових груп у популяції.

синекологія – аналізує стосунки між особинами, що належать до різних видів даного угрупування організмів, а також між ними і оточуючим середовищем.

біогеоценологія, або екосистемологія – вивчає біогеоценотичний шар Земної кулі .

біосферологія (глобальна екологія) – вивчає біосферу як єдине планетарне ціле, з’ясовує закономірності еволюції біосфери.

Мета курсу:

оволодіти теоретичними знаннями для вирішення проблем раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення довкілля, запобігання деградації біотичних угруповань, збереження генофонду рослинного і тваринного світу.

Цілі курсу:

засвоєння і творчий розвиток теоретичних знань, здобутих під час лекцій, поглиблене вивчення найактуальніших закономірностей процесів та явищ на організменному, популяційному й екосистемному рівнях організації живого на підставі виконання самостійних практичних та семінарських занять.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

Знати:

основні поняття класичної екології (середовище життя, екосистема, біосфера, біомаса, живі істоти, популяції, кругообіг речовин);
головні напрямки класичної та сучасної екології (ауто-, син-, дем- загальна, глобальна, прикладна екологія, біогеоценологія, біосферологія, неоекологія);
основні екологічні закони Б. Коммонера, В.Вернадського, Ю.Одума, Д.Чіраса та Ю.Гольдшміта;
основні постулати концепції стійкого розвитку,
характеристики абіотичних компонентів довкілля (географічного, геологічного, водного та повітряного середовищ)
характеристики середовища життя та рівні адаптації живих організмів до умов довкілля;
характеристики різнорівневих екосистем, біогеоценозу та ландшафту та причини порушення їх рівноваги;
характеристики найважливіших антропогенних впливів на довкілля, причини і наслідки антропогенного забруднення та фактори деградації екосистем;
шляхи вирішення екологічних проблем;

Уміти:

визначати трофічні зв’язки в головних типах природних біогеоценозів;
діагностувати стан довкілля за об’єктивними показниками;
визначати головні потоки енергії та речовини у природних та антропогенно-змінених екосистемах;
виконувати нескладні екологічні узагальнення і розрахунки;
застосовувати базові екологічні знання при виконанні екологічних досліджень;
розробляти заходи по оптимізації природокористування;
аналізувати та оцінювати небезпечні екологічні ситуації;

Матеріали

Методи контролю та розподіл балів, що присвоюються студентам

Поточний контроль знань студентів відбувається під час

проведення лабораторних занять. Модульний контроль проводиться 2 рази впродовж семестру. Семестр закінчується здачею іспиту з навчальної дисципліни. Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється впродовж семестру за 100-бальною шкалою за такими видами робіт:

модульні контрольні роботи. Програмою передбачено дві модульні контрольні роботи. Студент за одну роботу може отримати максимально 10 балів (10×2=20);
лабораторні заняття. За виконання лабораторних занять студент може впродовж семестру отримати 24 бали. Програмою передбачено 12 лабораторних занять. За одне заняття студент отримує 2 бали;
самостійна робота. За самостійну роботу (науково- пошукові і творчі роботи, реферат, доповідь, створення презентацій) впродовж семестру студент набирає 6 балів.

Структура екзаменаційного білета

Іспит передбачає п’ять питань, які охоплюють два основні розділи дисципліни.

Питання 1 та 2 відносяться до розділу “Теоретичні аспекти загальної екології”:

Питання 1: визначення поняття – студент має дати чітке і точне визначення запропонованого екологічного терміну. Оцінюється в 5 балів.
Питання 2: розгорнута відповідь – це питання вимагає детального розкриття теоретичної концепції або процесу. Оцінюється максимально в 15 балів.

Питання 3 та 4 відносяться до розділу “Прикладна екологія (неоекологія)”:

Питання 3: знання та аналіз сучасної екологічної проблеми. Вимагає розуміння проблеми, її причин, наслідків. Оцінюється в 15 балів.
Питання 4: шляхи та можливості подолання сучасної екологічної проблеми. Потребує пропозиції та обґрунтування реальних шляхів вирішення проблеми. Оцінюється в 15 балів.
Питання 5 є інтегрованим і стосується загальних знань та логіки, оцінюється в 10 балів

Підсумкова оцінка за іспит формується шляхом сумування балів, отриманих за кожне з п’яти питань. На іспиті студент максимально може набрати 50 балів.

Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для

незарахування викладачем, незалежно від масштабу плагіату, обману.

Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем, виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студент заохочується до використання також й іншої літератури, якої немає серед рекомендованих.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються.

Критерії оцінювання результатів навчання

90 – 100 б. – здобувач повно та ґрунтовно засвоїв всі теми навчальної програми, вміє вільно викладати зміст, має глибокі, міцні, систематичні знання всіх питань навчальної дисципліни, розуміє їх значення для своєї професійної підготовки; виконав усі завдання кожної теми, модульного поточного контролю та успішно склав іспит.

81 – 89 б. – здобувач грамотно і по суті викладає програмний матеріал, застосовує теоретичні знання при виконанні практичних завдань, однак допускає незначні неточності, засвоїв більшість тем навчальної програми, вміє самостійно викладати зміст всіх питань навчальної дисципліни; виконав завдання кожної теми, модульного поточного контролю та добре склав іспит.

71 – 80 б. – здобувач добре знає програмний матеріал, володіє базовими навичками з виконання практичних завдань, самостійно обирає метод реалізації, але не завжди здатний провести аналіз і узагальнення результату, не завжди вміє вільно викладати зміст всіх питань навчальної дисципліни; виконав більшість завдань кожної теми, модульного поточного контролю та склав іспит.

61 – 70 б. – здобувач засвоїв тільки основний матеріал на рівні репродуктивного відтворення, але не знає окремих деталей, припускається неточностей, порушує послідовність у викладі матеріалу, може розв’язувати типові завдання за зразком, але допускає помилки, виконав окремі завдання кожної теми , модульного поточного контролю та склав іспит.

51 – 60 б. – здобувач відтворює основні поняття і визначення курсу, але досить поверхово, не виділяючи взвємозвя’зок між ними, може сформулювати за допомогою викладача основні тези теми, допускає помилки, які повною мірою самостійно виправити не може; відчуває труднощі під час виконання практичних завдань, виконав лише деякі завдання кожної теми, модульного контролю та склав іспит.

21 – 50 б. – здобувач не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, з великими труднощами виконує практичні завдання, знайомий лише з деякими поняттями та визначеннями курсу; не виконав практичні завдання, завдання модульного поточного контролю та не склав іспит.

0 – 20 б. – необхідний повторний курс з навчальної дисципліни.

Силабус: Силабус дисципліни "ЗАГАЛЬНА ЕКОЛОГІЯ" 25-26 н.р.

Завантажити силабус

Педагогічний фаховий коледж

Навчання