ОСНОВИ ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія гуманітарної та соціально - економічної підготовки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
13Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
116професор Караманов О. В.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
116ШКМ-11професор Караманов О. В.

Опис курсу

Мета дисципліни – майбутніх фахівців з основами пам’яткознавства, предметом якого є всебічне дослідження, охорона, збереження і популяризація пам’яток історії та культури як складової частини національної і всесвітньої культурної спадщини.

Завдання: вивчення дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної діяльності під час вирішенння теоретичних та практичних проблем, пов’язаних з виявленням, вивченням, реєстрацією, науковою класифікацією, оптимізацією обліку об’єктів історико-культурної спадщини; розробкою методологічних і організаційно-правових засад охорони пам’яток, методик здійснення конкретних пам’яткоохоронних заходів; комплексним збереженням історико-культурного середовища, здійсненням консервації та реставрації окремих споруд, ансамблів і комплексів, а також предметів старовини й мистецтва, що складають музейний, архівний та бібліотечний фонди України; інформаційною політикою, спрямованою на популяризацію пам’яток культури серед широких верств населення.

Рекомендована література

Основна:

1.               Бондар М. М. Нариси музейної справи / М. М. Бондар, Г. Г. Мезенцева, Л. Н. Славін. – К., 1959. – 156 с.

2.               Вайдахер Ф. Загальна музеологія / Ф. Вайдахер: перекл. з нім. В. Лозинський, О. Лянг, Х. Назаркевич. – Львів : Літопис, 2005. – 632 с.

3.               Дулов О. Пам’яткознавство як наука / О. Дулов // Пам’ятки України. – 1993. – № 1–6. – С. 139, 203–204.

4.               Заремба С. З. Українське пам’яткознавство: історія, теорія, сучасність / С. З. Заремба. – К.: Логос, 1995.

5.               Музей : менеджмент і освітня діяльність / Упор. З. Мазурик, Г. Аартс. – Львів: Літопис, 2009. – 223 с.

6.               Основи пам’яткознавства ; за ред. Л. О. Гріффена, О. М. Титової. – К.: Центр пам’яткознавства НАНУ і УТОПІК, 2012.

7.               Руденко С. П. Про фундаментальні засади пам’яткознавства / С. П. Руденко // Праці Центру пам’яткознавства. – 2008. – Вип. 14. – С. 18–40.

8.               Рутинський М. Музеєзнавство : Навчальний посібник / М. Рутинський, О. Стецюк. – К. : Знання, 2008. – 428 с.

Допоміжна:

1.      Акуленко В. На перехресті закону і совісті: нариси, памфлети, спогади. – К.: Українська енциклопедія, 2001. – 456 с.

2.      Вечерський В. Виникнення і розвиток міжнародної охорони культурних цінно- стей // Праці центру пам’яткознавства. Вип. 6. / Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК. – К., 2004. – С. 225–238.

3.      Вечерський В. Від редактора Державного реєстру національного культурного надбання // Пам’ятки України. – 1999. – № 2–3. – С. 1–2.

4.      Горбик В., Денисенко Г. Проблеми дослідження і збереження пам’яток історії та культури в Україні //  Український  історичний  журнал.  –  2004.  –  №2.  – С. 133–145.

5.      Дулов О. Пам’яткознавство як наука // Пам’ятки України. – 1993. – Ч. 1–6. –  С. 138–139, 203.

6.      Дьомін М. Першочергові заходи для виявлення та охорони нерухомих пам’яток культурної спадщини // Вісник Українського товариства охорони пам’яток іс- торії та культури. – 2003. – № 1. – С. 65–70.

7.      Заремба С. Нариси з історії українського пам’яткознавства. – К.: Аранта, 2002.  – 204 с.

8.      Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державної служби охорони культурної спадщини» // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – С. 74–80.

9.      Постанова Верховної Ради України від 4 березня 2004 р. «Про інформацію Кабі- нету Міністрів України про стан збереження об’єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприва- тизаційний період» // Голос України. – 2004. – 2 квітня. – С. 8.

10.  Прибєга Л. До питання термінологічних визначень у пам’яткоохоронній мето- диці // Праці центру пам’яткознавства. Вип. 5. / Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК. – К., 2003. – С. 18–35.

11.  Прибєга Л. Територіальна охорона об’єктів культурної спадщини // Праці центру пам’яткознавства. Вип. 6. / Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК. – К., 2004. – С. 3–15.

Інформаційні ресурси:

1. Відлуння віків. Український пам’яткоохоронний портал URL: http://www.pamjatky.org.ua

2. Все про туризм: краєзнавство, країнознавство та географія туризму. URL: https://tourlib.net/geogr.htm

3. Електронна бібліотека «Культура України» URL : http://www.elib.nplu.org

4. Замки та храми України URL: http://www.castles.com.ua

5.  Інститут історії України НАН України URL: http://www.history.org.ua/

6. Історія України ІХ – ХVIІІ ст. Першоджерела та інтерпретації UR L: http://www.litopys.org.ua

7. Музейний простір України URL: http://www.prostir.museum

8.  Національна спілка краєзнавців України URL: http://nsku.org.ua/

Матеріали

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить 100 балів, залік виставляється автоматично. Бали нараховують за наступним співідношенням: робота на лекціях – 20 (4 письмових завдання по 5 балів); практичні заняття – 40 (8 практичних по 5 балів за роботу на практичному); відповіді на тестові питання –  20 балів (20 тестових питань по 1 балу за правильну відповідь); виконання міні-проектів – 10+10=20 балів (критерії оцінювання – розкриття мети і завдань (2 б.); самостійність виконання (4 б.); обсяг (2 б.); відповідність результатів (2 б.)).

Підсумкова максимальна кількість балів_100.

Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх  оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності.

Силабус:

Завантажити силабус