Основи філософських знань (філософія, релігієзнавство)

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія гуманітарної та соціально - економічної підготовки

Навчальний план

Семестр	Кредити	Звітність
2	2	Залік

Опис курсу

Мета:

формування у студентів цілісного уявлення про світ, людину як цілісність, осмислення студентами сутності філософської проблематики, історії розвитку зарубіжних та українських філософських учень, актуальних питань онтології, гносеології, соціальної філософії у поєднанні з проблемами становлення української державності, розвитку національної культури в широкому контексті сучасної світової філософської думки.

В результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен

знати: предмет, джерела виникнення, функції та призначення філософії; форми і види світогляду, розуміти розбіжності світобачення і світорозуміння; основні галузі філософського знання; основні етапи історії розвитку філософської думки, сенс основних досягнень та видатних мислителів кожної філософської епохи; основні форми буття; походження, форми, структура, функції свідомості; зміст філософського вчення про пізнання, істину; основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності; основні положення філософської концепції суспільства; зміст проблем відчуження та самореалізації особистості в суспільстві та шляхи вирішення цих проблем; сутність предмету релігієзнавства, місце і роль релігії у політичному, економічному та духовному людини і суспільства; закономірності виникнення, розвитку і функціонування релігії; взаємозв’язок релігії з міфологією, наукою, філософією; особливості і загальну характеристику первісних релігійних вірувань, історію становлення і розвитку світових релігій та їх характерні особливості; історію зародження й еволюції християнства, основні його типи та їхню специфіку; особливості і загальну характеристику нетрадиційних релігій; основні етапи та специфіку релігійного розвитку України і сучасну релігійну ситуацію в державі; основи законодавства щодо свободи совісті та віросповідання в Україні; основні релігійні проблеми сучасного світу та провідні тенденції подальшого розвитку релігій.

Заплановані результати навчання: студенти повинні вміти самостійно працювати з першоджерелами; користуватися науковою термінологією; розрізняти специфіку світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи; вдаватися до діалогу, як засобу вирішення соціальних і етнічних проблем, досягнення консенсусу; аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, брати участь у дискусіях, толерантно ставитися до протилежних думок; визначати ступінь впливу релігійної свідомості на суспільство, молодь, різні верстви населення; застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань та в особистому житті

Оцінювання знань студентів здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить 100 балів.

Результат роботи студента протягом семестру (100 балів) складається з наступних компонентів:

– результатів роботи на семінарських заняттях (25 балів). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях (10 годин) визначається як сума балів, отриманих за усні чи письмові відповіді студента;

– трьох модульних контрольних робіт (20 балів х 3 = 60 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу (змістовного модуля 1, змістовного модуля 2 та змістовного модуля 3);

– індивідуального письмового опитування по темах самостійної роботи (15 балів), яке проводиться в межах кожного змістовного модулю.

Поточне тестування та самостійна робота												Сума
Змістовний модуль 1				Змістовний модуль 2			Змістовний модуль 3					Сума
Т 2	Т 4	Самостійна робота	МКР	Т 7	Самостійна робота	МКР		Т 10	Т 13	Самостійна робота	МКР
5	5	5	20	5	5	20		5	5	5	20	100

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Оцінка в балах	ECTS	Визначення	Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку (національна шкала)	Залік
90-100	A	Відмінно	Відмінно	Зараховано
81-89	B	Дуже добре	Добре
71-80	C	Добре	Добре
61-70	D	Задовільно	Задовільно
51-60	E	Достатньо	Задовільно

Матеріали

ПИТАННЯ, ЯКІ ВИНЕСЕНО НА ЗАЛІК З ДИСЦИПЛІНИ

Поняття, предмет і ознаки філософії та філософствування.
Світогляд, його структура, риси, суспільно-історичний характер.
Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
Філософський світогляд. Характерні риси філософського мислення.
Проблема «Схід-Захід» у розвитку сучасної цивілізації. Особливості західного та східного філософського мислення.
Стародавньоіндійська філософія: періодизація, джерела та напрями.
Провідні ідеї філософії Стародавнього Китаю. Даосизм. Конфуціанство.
Основні риси античної філософії.
9. Західноєвропейська філософія середньовіччя (XIII – XV ст.).
Людина і суспільство у філософській думці епохи Відродження.
Емпіризм та раціоналізм у філософії Нового часу (XVII – XVIII ст.).
Класична німецька філософія. Іммануїл Кант.
Філософська думка Давньоруської держави.
Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України (кінець ХV – початок ХVІІ ст.)
Філософська система Григорія Сковороди.
Класична українська філософія.
Філософська думка в українській діаспорі у 1920-1990 рр.
Українська історіософія.
Позитивізм, неопозитивізм і постпозитивізм.
Філософія життя та її напрямки.
Психоаналіз і неофрейдизм.
Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення.
Категорія буття: її суть і специфіка. Основні форми буття.
Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія і рух.
Простір і час як форми існування матерії.
Структура свідомості. Свідомість та самосвідомість
Пізнання як предмет філософського аналізу. Структура процесу пізнання.
Емпіричне та раціоналістичне пізнання. Інтуїція.
Поняття істини. Абсолютна і відносна істина.
Діалектика як теорія і метод.
Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
Філософська антропологія як розділ філософського знання. Предмет філософської антропології.
Основні підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.
Основні філософські підходи до сутності людини
Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства.
Людина в суспільній системі: індивід, індивідуальність, особистість у суспільстві.
Сучасне інформаційне суспільство.
Предмет релігієзнавства. Функції та роль релігієзнавства в сучасному світі.
Форми первісних релігійних вірувань людини: фетишизм, тотемізм, анімізм, магія, шаманство
Індуїзм: історія виникнення, боги, зміст.
Основний зміст релігійної догматики конфуціанства: культ предків, створення ідеального суспільства, ідеал “повністю мудрої людини”.
Школи та напрямки даосизму.
Основні догмати юдаїзму
Унікальність теорії, космології, “філософії” зороастризму
Особливості буддійської релігійної догматики:
Основи віровчення та культу ісламу: релігійна догматика та культова практика
Формування християнської догматики, культу та церковного устрою. Символ віри.
Джерела віровчення християнства. Походження та склад “Біблії“
Основні напрямки в християнстві: католицизм, православ’я, протестантизм; доктринальні та культові відмінності між ними.

50. «Некласичні» релігій та релігійність в сучасному світі

Педагогічний фаховий коледж

Навчання

Основи філософських знань (філософія, релігієзнавство)

Навчальний план

Опис курсу

Рекомендована література

Матеріали