Навчання > Методи вимірювання параметрів навколишнього природного середовища

Методи вимірювання параметрів навколишнього природного середовища

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія зі спеціальності екологія

Опис курсу

  • Мета: освоїти комплекс методів і засобів контролю стану навколишнього природного середовища та ідентифікація ступеня впливу його на живі організми, а  також роботу на приладах, які використовують у екологічних лабораторіях.
  • Предмет: формування  у студентів практичних навичок відбору проб ґрунту, повітря, води та біологічних рідин, їхнього зберігання та підготовки для аналізу.
  • Завдання: 
  • – ознайомлення з основними хімічними методами аналізу стану окремих складових оточуючого середовища;
  • – окреслити сферу застрсування  фізичних, фізико-хімічних методів вимірювання впливу факторів оточення на живі організми;
  • – ознайомити з особливостями та необхідністю застосування  загально біологічних та біохімічних методів  вимірювання параметрів навколишнього природного середовища у плані впливу його на живі організми
  • Процес вивчення курсу «Методи вимірювання параметрів навколишнього природного середовища » передбачає, що студенти повинні :
  • Знати:
  • – основні методи вимірювання параметрів навколишнього середовища;
  • – особливості, принципи та сфери застосування у природоохоронній практиці хімічних методів аналізу;
  • – особливості, принципи та сфери застосування у природоохоронній практиці фізичних методів аналізу;
  • – особливості, принципи, різновиди та сфери застосування у природоохоронній практиці фізико-хімічних та біохімічних  методів аналізу;
  • – особливості принципів роботи, будови та застосування найбільш поширених у екологічних лабораторіях приладів.
  • Заплановані результати навчання: студенти повинні вміти:
  • – обирати методи аналізу об’єктів довкілля відповідно до поставлених цілей дослідження;
  • – відбирати проби об’єктів середовища відповідно до вимог обраних методів аналізу;
  • – виконувати статистичну обробку результатів вимірювання;
  • – розраховувати похибки вимірювань;
  • – володіти способами консервування, розведення, концентрування та маскування проб;
  • – визначати достатню величину проби об’єктів довкілля у залежності від обраного методу аналізу;
  • – використовувти результати лабораторних фізико-хімічних , біохімічних методів аналізу для інтерпритації впливу факторів оточення на процеси життєдіяльності живих організмів, пов’язаних з обміном речовин;
  • – аналізувати результати вимірювань параметрів довкілля з точки зору їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам.

Рекомендована література

Базова

  1. Виноградова Р. П., Цудзевич Б. А., Храпунов С. Н. Физико-химические методы в биохимии. К.: 1983. – 287 с.
  2. Галь Э., Медьеши Г., Верецкенл, Электрофорез в разделении биохимических макромолекул. – М.: Мир, 1982. – 448 с.
  3. Гродзинський Д. М. Радіобіологія: Підручник.  К.: Либідь, 2000.  448 с.
  4. Клименко М. О., Прищепе А. М., Вознюк Н. М. Моніторинг довкілля.- К.: Академія, 2006.- 359 с.
  5. Клименко М. О., Кнорр Н. В., Пилипенко Ю. В. Моніторинг довкілля: Практикум.- К: Кондор, 2012.-286с.
  6. Лакович  Дж. Основы флуоресцентной спектроскопии. М.: Мир, 1986. – 496 с.
  7. Ломницька Я. Ф., Чабан Н. Ф. Хімічні та фізико-хімічні методи аналізу в екологічних дослідженнях: навч.- метод. посібник для студентів геогр., геолог. факультетів університету і природничого коледжу.-Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009.– 309 с.
  8. Максимов М. Т., Оджагов Г. О. Радиоактивные загрязнения и их измерение: Учеб. пособие.  М.: Энергоатомиздат, 1989.  304 с.
  9. Методы молекулярной биологии Под ред. Г. Х. Мацуки, И. П. Кок, А. В. Ельской и др. К.: Наук. думка, 1979. – 268 с.
  10. Назаренко І. І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Грунтознавство.– Чернівці, 2003.– 400 с.
  11. Механізми біохімічних реакцій: навч. посіб./ Н. О. Сибірна, Я. П. Чайка, Н. І. Климишин та ін. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка. – 2009. – 316 с.
  12. Остерман Л. А. Исследование биологических макромолекул электрофокусированием, иммуноэлектрофорезом и радиоизотопными методами. М.: Наука, 1983. – 304с.
  13. Поліщук Є. С. Метрологія та вимірювальна техніка. – Львів,Бескід Біт. 2003. – 544 с.
  14. Посудін Ю. І. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: Підручник. – Київ: Світ, 2003. – 288 с.
  15. Скоупс Р. Методы очистки белков. – М.: Мир, 1985. – 385 с.

Старикович Л. С. , Дудок К. П.  Любас Н. М. Прилади і методи дослідження стану довкілля: Навч. Посібник. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. –  196 с.

  1. Теория и практика ультрацентрифугирования и электрофореза.  – Мол. биология. – 1984. – Вып.- 36 – 88с.
  2. Фрайфелдер Д. Физическая биохимия. М.: Мир, 1980. – –582 с.
  3. Хефтман Э., Кастер Т., Нидервизер АХроматография. Практическое приложение метода. (В 2-х частях.). М.: Мир, 1986. – 336с.

Допоміжна

  1. Білявський Г.О., Будченко Л.І. Основи екології: теорія і практика. К.:
  2. Боуэн Г. Введение в ультраценрифугирование. М.: Мир, 1993. – 180 с.
  3. Глик Б., Пастернак Дж. Молекулярная биотехнология. Принципы и применение. Пер. с англ. – М.: Мир, 2002.– 589 с.
  4. Детерман Г. Гель-хроматография. – М.: Мир, 1997. – 252 с.
  5. Войсков В. Л., Решетов П. Д., Набиев И.Р. Физико-химические методы исследования биополимеров и низкомолекулярных биорегуляторов. – М.: Наука, 1992. – 406 с.