Опис курсу

Мета: забезпечити здобуття теоретичних знань про закономірності становлення й розвитку історичного краєзнавства; сформувати у здобувачів освіти цілісне розуміння особливостей та закономірностей розвитку краю; продемонструвати взаємозв’язок та взаємовплив історичних, природних, політичних та соціально-економічних процесів й життя місцевого населення; використовуючи нові методологічні підходи та здобутки історіографії поглибити знання студентів з історичного краєзнавства та історичної регіоналістики; виховати культуру міжрегіонального спілкування.
Предмет: історичні особливості місцевого середовища, природні, політичні та соціально-економічні процеси, які впливали на розвиток краю та життя його мешканців.

Завдання:
В результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен
знати:
– теоретичні аспекти історичного краєзнавства як наукової дисципліни;
– об’єктно-предметну сферу історичного краєзнавства та регіоналістики;
– типово-видову класифікацію краєзнавчих джерел;
– методи та напрями краєзнавчих досліджень;
– періодизацію історії розвитку краєзнавчого руху в Україні;
– наукові методи та напрями історико-краєзнавчих досліджень;
– регіональну специфіку культурних, суспільно-політичних та економічних процесів Львівщини як складової частини загальноукраїнського історичного та культурного процесу.
Заплановані результати навчання: студенти повинні вміти
– виявляти взаємозв’язки між процесами у минулому та на сучасному етапі розвитку краю;
– аналізувати регіональні суспільні процеси в у контексті історії України;
– розкривати контекст і причини відповідних історичних подій та використовувати ці знання у професійній діяльності;
– застосовувати сучасні методики у процесі популяризації історії та археології, а також здійсненні різних видів педагогічної діяльності;
– критично осмислювати події локальної історії на підставі аналізу краєзнавчих джерел;
– проводити самостійне науково-пізнавальне дослідження з історії рідного краю
– здійснювати комунікацію з професійних питань з представниками регіональних громадських, релігійних і національно-культурних організацій і спільнот.

Студент набуде компетентностей:
1. Загальні компетентності:
ЗК 2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 5. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 11. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і примножувати досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій.
2. Фахові компетентності спеціальності:
СК 2. Здатність оцінювати найважливіші події та явища української історії у контексті світової історії.
СК 8. Здатність забезпечувати ефективне використання та популяризацію об’єктів історико-культурної та природної спадщини відповідно до пам’яткоохоронного законодавства.
СК 10. Здатність здійснювати взаємодію музейнозаповідної мережі, об’єктів культурної спадщини з туристичною сферою.

Програмні результати навчання:
ПРН 2. Аналізувати й узагальнювати історико-культурний матеріал у певній системі.

ПР 7. Здійснювати первинну консервацію нововиявлених пам’яток.

ПРН 18. Виконувати комплексні завдання протягом певного періоду часу та представляти результат вчасно.
ПРН 22. Вміти планувати та організовувати міждисцилінарну культурно-просвітницьку та педагогічну діяльність у музейному просторі.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить  50 балів, на екзамен – 50 балів.

Результат роботи студента протягом семестру (50 балів) складається з наступних компонентів:

– результатів роботи на семінарському занятті (2 бали). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарському занятті визначається як сума балів, отриманих за усні чи письмові відповіді студента (2 бали х 12 = 24 бали);

– чотирьох модульних контрольних робіт (6 балів + 6 балів + 7 балів + 7 балів = 26 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу (змістового модуля 1, змістового модуля 2, змістового модуля 3 та  змістового модуля 4). Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється під час проведення кожної модульної контрольної роботи.

Іспит (50 балів), що підсумовує знання теоретичних положень курсу, студент складає під час екзаменаційної сесії в письмовій формі на платформі  Moodle.

Під час складання іспиту на платформі  Moodle студент протягом 60 хвилин повинен дати відповідь на 50 тестових завдань. Кожне тестове завдання передбачає обрання однієї правильної відповіді із трьох запропонованих  та оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів за іспит – 50.

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС