Філософія 012 Дошкільна освіта

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія викладачів гуманітарної та соціально - економічної підготовки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
42Залік

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
420Шукалович А. М.ДШВ-21, ДШВ-22

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
120ДШВ-21Шукалович А. М.
ДШВ-22Шукалович А. М.

Опис курсу

Мета: формування у студентів цілісного уявлення про світ, людину як цілісність, осмислення студентами сутності філософської проблематики, історії розвитку зарубіжних та українських філософських учень, актуальних питань онтології, гносеології, соціальної філософії у поєднанні з проблемами становлення української державності, розвитку національної культури в широкому контексті сучасної світової філософської думки.

Предмет: відношення «людина – світ»

Завдання: раціональними засобами створити гранично узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне й естетичне ставлення людини до світу

В результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен

знати:

  • предмет, джерела виникнення, функції та призначення філософії;
  • форми і види світогляду, розуміти розбіжності світобачення і світорозуміння; основні галузі філософського знання;
  • ознайомлення з основними етапами історії розвитку філософської думки, сенс основних досягнень та видатних мислителів кожної філософської епохи;
  • основні форми буття;
  • сутність діалектики: людський критерій розвитку, принципи, категорії, закони;
  • походження, форми, структура, функції свідомості;
  • зміст філософського вчення про пізнання, істину;
  • основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності.
  • основні положення філософської концепції суспільства;
  • основні положення філософської концепції людини, співвідношення понять «людина – індивід − особа – особистість – індивідуальність»;
  • зміст проблем відчуження та самореалізації особистості в суспільстві та шляхи вирішення цих проблем;
  • основні положення філософської проблеми цінностей в житті людини і суспільства;
  • формаційний та цивілізаційний підходи в трактуванні історичного суспільного розвитку, рушійні сили суспільного розвитку, роль насильства і особистості в суспільному розвитку.

студенти повинні вміти:

  • самостійно працювати з першоджерелами;
  • користуватися науковою термінологією;
  • розрізняти специфіку світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи,
  • вдаватися до діалогу, як засобу вирішення соціальних і етнічних проблем, досягнення консенсусу.
  • аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок;
  • на основі провідних ідей мислителів створювати власні програми фізичного і духовного вдосконалення;
  • застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань та в особистому житті.

 Програмні компетентності:

  1. Інтегральна компетентність:

– здатність вирішувати типові спеціалізовані завдання та практичні проблеми в галузі дошкільної освіти з розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку, що передбачає застосування загальних психолого-педагогічних теорій та фахових методик дошкільної освіти та характеризуються комплексністю та невизначеністю умов; нести відповідальність за результати своєї діяльності; здійснювати контроль за іншими особами у визначених ситуаціях.

  1. Загальні компетентності:

здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;

здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та в розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;

здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології;

здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

  1. Спеціальні компетентності:

– здатність до формування у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку взаємин з оточенням (предметним, природним, соціальним);

– здатність до розвитку психічно-емоційної сфери особистості дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку;

 – здатність до навчання дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку суспільно визнаних морально-етичних норм і правил поведінки;

здатність до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку (любов до Батьківщини, рідної мови, рідного міста, поваги до державних символів України, національних традицій, звичаїв, свят, обрядів, народних символів);

здатність до саморозвитку та самореалізації з використанням перспективного педагогічного досвіду, освітніх інновацій у професійній діяльності;

здатність до комунікативної взаємодії з учасниками освітнього процесу.

 Результати навчання:

– формувати моральні цінності у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку відповідно до морально-етичних норм;

– передбачати та оцінювати результати власної діяльності з урахуванням закономірностей освітнього процесу закладу дошкільної освіти;

– мати навички збереження та зміцнення психічного, фізичного та соціального здоров’я, попередження та протидії булінгу, формування навичок здорового способу життя у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку;

– знати нормативно-правові документи, законодавчі акти у сфері дошкільної освіти і використовувати їх у практичній діяльності;

– формувати національно-патріотичні почуття у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку, а також ціннісне ставлення до культурних надбань українського народу, повагу до представників різних національностей і культур.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ:

1) студентів денної форми навчання

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить  100 балів.

Результат роботи студента протягом семестру (100 балів) складається з наступних компонентів:

– результатів роботи на семінарських заняттях (40 балів). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях (18 годин) визначається як сума балів (5 балів х 8 = 40 балів), отриманих за усні чи письмові відповіді студента;

– двох модульних контрольних робіт (30 балів х 2 = 60 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу (змістового модуля 1 та змістового модуля 2).

Поточне тестування та самостійна робота Сума

(залік)

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
Т 1 Т 2

 

Т 3 Т 4 Т 5 Т 6 МКР 1 Т 7 Т 8 Т 9 Т 10 МКР

2

5 5 5 5 2,5 2,5 30 5 5 2,5 2,5 30 100

 

2) студентів заочної форми навчання

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить  100 балів.

Результат роботи студента протягом семестру (100 балів) складається з наступних компонентів:

– результатів роботи на семінарських заняттях (20 балів). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях (6 годин) визначається як сума балів (5 балів х 4 = 20 балів), отриманих за усні чи письмові відповіді студента;

– двох модульних контрольних робіт (35 балів х 2 = 70 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу (змістового модуля 1 та змістового модуля 2);

– домашньої письмової роботи /контрольна робота / (10 балів). Робота є самостійною і має творчий характер.

Домашня контрольна робота виконується в окремому зошиті або на окремих аркушах  формату А 4. Обсяг – 12-18 сторінок учнівського зошита, або 8-10 сторінок формату А–4 (шифр Times New Roman, розмір14, міжрядковий інтервал 1,5) основного тексту (без урахування титульної сторінки, сторінки опису використаної літератури).

Кожен студент академічної групи обирає один із запропонованих викладачем варіантів роботи. Не допускається написання двома або більше студентами одного і того ж варіанту.

Домашня контрольна робота складається з варіантів, кожен з яких містить по 3 завдання. Перші два завдання  кожного варіанту описового характеру (по 4 балів). Третє завдання  (2 бали) передбачає розкрити наукове поняття.

Поточне тестування та самостійна робота Самостійна робота  

Сума

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2
 

Т 4

 

Т 6

 

МКР 1

 

Т 8

 

Т 10

 

МКР 2

 

 

10

(залік)
5 5 35 5 5 35 100

 

 Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

Оцінка

ЄКТС

Оцінка в

балах

Оцінка за національною шкалою
Екзамен,

диференційований залік

Залік
А 90-100 5 відмінно зараховано
В 81-89 4 дуже добре
C 71-80 добре
D 61-70 3 задовільно
Е 51-60 достатньо
FХ 21-50 2 незадовільно не зараховано
F 0-20 2 незадовільно не зараховано

 

Рекомендована література

Основна:

  1. Бичко І., Табачковський В., Бичко А., Ярошовець В. Філософія: навч.посіб. Київ : Центр навч.літ-ри, 2019. 648 с.
  2. Губерський Л.В. Філософія: навч. посіб. 2-е вид., перероб. і доп. Київ : Фоліо, 2017. 621 с.
  3. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. Філософія : навч. посіб. для підгот. до заліку та іспиту. Харків : Право, 2021. 136 с.
  4. Запорожченко О.В. Навчальний посібник з філософії з завданнями та тестами. Ізмаїл : РВ ІДГУ, 2019. 256 с.
  5. Лозовий В., Требін М., Горлач М. та ін. Основи філософських знань: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: підручник. Київ : Центр навч.літ-ри, 2020. 1028 с.

Допоміжна:

  1. Андрущенко В., Волинка Г., Мозгова Н. та ін. Філософія. Природа, проблематика, класичні розділи: навч. посіб. для студ. ВНЗ. / за ред. Г. Волинки. Київ : Каравела, 2009. 368 с.
  2. Бичко. І.В. Філософія як історія філософії: підруч. / за заг. ред. Ярошовця В. І. Київ : Центр учбової літератури, 2010. 648 с.
  3. Губерський Л. Філософія: Хрестоматія (від витоків до сьогодення): навч. посіб. / за ред. Л. Губерського. Київ : Знання, 2009. 621 с.
  4. Петрушеноко В.Л. Філософія: Курс лекцій: навч. посіб. 5-е вид., стереот. Львів : «Новий світ-2000», 2011. 504 с.
  5. Петрушенко В. Л. Філософія: навч. посіб. Львів: Новий світ, 2012. 647 с.
  6. Сандюк Л.О. Основи філософії: навч. посіб. Київ : ЦУЛ, 2019. 412 с.
  7. Філософський енциклопедичний словник / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди ; редкол.: В. І. Шинкарук (голова). Київ : Абрис, 2002. 742 с.
  8. Ярошовець В., Бичко І., Бугров В. та ін. Історія філософії: підручник. / за ред. В. Ярошовця. Київ : Центр навч. літ-ри, 2010. 648 с.
  9. Ярошовець В. Історія філософії: словник / за заг. ред. В. Ярошовця. Київ : Знання України, 2005. 1200 с.

 

Інформаційні ресурси:

  1. Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України. URL: http://www.filosof.com.ua
  2. Офіційний сайт прес-служби УПЦ «Україна православна» – www.pravoslavye.org.ua
  3. Офіційний сайт УГКЦ. URL:http://www.ugcc.org.ua/1.0.html
  4. Портал філософія і релігієзнавство. URL: http://tureligious.com.ua/
  5. Філософія.pdf Причепій Є. М., Черній А. М., Чекаль Л. А. Філософія: підруч. для студ. вищ. навч. закл. Київ: Академвидав, 2005. 592 с. URL: http://elibrary.nubip.edu.ua/2579/1/
  6. Філософія туризму. URL: http://tourlib.net/filosofia.htm
  7. URL:www.nbuv.gov.ua Національна бібліотека України ім. І.І. Вернадського

8. URL:  www.britannica.com Он-лайн енциклопедія «Британіка»

Матеріали

ПИТАННЯ, ЯКІ ВИНЕСЕНО НА ЗАЛІК З ДИСЦИПЛІНИ

  1. Поняття, предмет і ознаки філософії та філософствування.
  2. Світогляд, його структура, риси, суспільно-історичний характер.
  3. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
  4. Філософський світогляд. Характерні риси філософського мислення.

5.Філософія в системі галузей наук.

  1. Проблема “Схід-Захід” у розвитку сучасної цивілізації. Особливості західного та східного філософського мислення.
  2. Стародавньоіндійська філософія: періодизація, джерела та напрями.
  3. Провідні ідеї філософії Стародавнього Китаю. Даосизм. Конфуціанство.
  4. Основні риси античної філософії.
  5. 10. Західноєвропейська філософія середньовіччя (XIII – XV ст.).
  6. Людина і суспільство у філософській думці епохи Відродження.
  7. Емпіризм та раціоналізм у філософії Нового часу (XVII – XVIII ст.).
  8. Французький матеріалізм і Просвітництво другої половини ХVІІІ ст.
  9. Класична німецька філософія. Іммануїл Кант.
  10. Філософська думка Давньоруської держави.
  11. Гуманістичні та реформаційні ідеї у філософській думці України (кінець ХV – початок ХVІІ ст..)
  12. Філософська система Григорія Сковороди.
  13. Класична українська філософія.
  14. Філософія в радянській Україні.
  15. Філософська думка в українській діаспорі у 1920-1990 рр.
  16. Українська історіософія.
  17. Позитивізм, неопозитивізм і постпозитивізм.
  18. Сучасна релігійна філософія (неотомізм, тейярдизм, персоналізм).
  19. Філософія життя та її напрямки.
  20. Психоаналіз і неофрейдизм.
  21. Феноменологічний напрям у філософії.
  22. Онтологія, її основні проблеми та категоріальні визначення.
  23. Філософський сенс проблеми буття. її історичне усвідомлення.
  24. Категорія буття: її суть і специфіка.
  25. Основні форми буття.
  26. Формування науково-філософського поняття матерії. Матерія і рух.
  27. Простір і час як форми існування матерії.
  28. Проблема свідомості у філософії.
  29. Структура свідомості. Свідомість та самосвідомість
  30. Пізнання як предмет філософського аналізу. Структура процесу пізнання.
  31. Емпіричне та раціоналістичне пізнання. Інтуїція.
  32. Поняття істини. Абсолютна і відносна істина.
  33. Наука і наукове пізнання. Структура наукового знання.
  34. Діалектика як теорія і метод.
  35. Логіка як наука про закони і форми правильного мислення
  36. Філософська антропологія як розділ філософського знання. Предмет філософської антропології.
  37. Основні підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.
  38. Основні філософські підходи до сутності людини
  39. Поняття суспільства у філософії. Основні підходи до розуміння суспільства.
  40. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.
  41. Співвідношення природи і суспільства Матеріальні основи розвитку суспільства.
  42. Політична система суспільства.
  43. Суспільна рівність і нерівність. Свобода та необхідність
  44. Людина в суспільній системі: індивід, індивідуальність, особистість у суспільстві.
  45. Сучасне інформаційне суспільство.

Навчальна програма

Завантажити навчальну програму

Силабус:

Завантажити силабус