Опис курсу

Мета: формування у студентів цілісного уявлення про світ, людину як цілісність, осмислення студентами сутності філософської проблематики, історії розвитку зарубіжних та українських філософських учень, актуальних питань онтології, гносеології, соціальної філософії у поєднанні з проблемами становлення української державності, розвитку національної культури в широкому контексті сучасної світової філософської думки.

Предмет: відношення «людина – світ»

Завдання: раціональними засобами створити гранично узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне й естетичне ставлення людини до світу

В результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен

знати:

• предмет, джерела виникнення, функції та призначення філософії;
• форми і види світогляду, розуміти розбіжності світобачення і світорозуміння; основні галузі філософського знання;
• ознайомлення з основними етапами історії розвитку філософської думки, сенс основних досягнень та видатних мислителів кожної філософської епохи;
• основні форми буття;
• сутність діалектики: людський критерій розвитку, принципи, категорії, закони;
• походження, форми, структура, функції свідомості;
• зміст філософського вчення про пізнання, істину;
• основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності.
• основні положення філософської концепції суспільства;
• основні положення філософської концепції людини, співвідношення понять «людина – індивід − особа – особистість – індивідуальність»;
• зміст проблем відчуження та самореалізації особистості в суспільстві та шляхи вирішення цих проблем;
• основні положення філософської проблеми цінностей в житті людини і суспільства;
• формаційний та цивілізаційний підходи в трактуванні історичного суспільного розвитку, рушійні сили суспільного розвитку, роль насильства і особистості в суспільному розвитку.

студенти повинні вміти:

• самостійно працювати з першоджерелами;
• користуватися науковою термінологією;
• розрізняти специфіку світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи,
• вдаватися до діалогу, як засобу вирішення соціальних і етнічних проблем, досягнення консенсусу.
• аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок;
• на основі провідних ідей мислителів створювати власні програми фізичного і духовного вдосконалення;
• застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань та в особистому житті.

Програмні компетентності:

Загальні компетентності

ЗК 1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК 2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та в розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК 4. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

ЗК 9. Здатність виявляти повагу та цінувати українську національну культуру, поважати багатоманітність і мультикультурність у суспільстві; здатність до вираження національної культурної ідентичності, творчого самовираження

ЗК10. Здатність усвідомлювати свої професійні можливості та діяти лише в межах рівня професійної підготовленості, діяти на основі етичних міркувань (мотивів), доброчесності, соціальної відповідальності, поваги до різноманітності та мультикультурності.

Спеціальні компетентності

СК 8. Здатність до навчання дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку суспільно визнаних морально-етичних норм і правил поведінки.

СК 15. Здатність до комунікативної взаємодії з учасниками освітнього процесу.

Результати навчання

РН 6. Формувати моральні цінності у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку відповідно до морально-етичних норм.

РН 12. Здійснювати педагогічну комунікацію з іншими суб’єктами освітнього процесу закладу дошкільної освіти на засадах етики професійного спілкування та оцінювати результативність педагогічної взаємодії.

РН 23. Знати основи морально-етичної та професійної етики вихователя.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ:

1) студентів денної форми навчання

Поточний контроль знань студентів відбувається  під час проведення семінарських (практичних) занять. Модульний контроль проводиться 2 рази впродовж семестру. Семестр закінчується здачею заліку з нормативної навчальної дисципліни. Оцінювання знань відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів впродовж семестру за 100-бальною шкалою  за такими видами робіт:

– семінарські (практичні) заняття. За виконання завдань семінарських заняттях студент впродовж семестру може отримати 40 балів. Підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях визначається як сума балів, отриманих за усні чи письмові відповіді студента (5+5+5+5+5+2,5+2,5+5+5+2,5+2,5 = 40 балів);

– самостійна робота. Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється під час проведення семінарських занять і внесено в суму балів;

– модульні контрольні роботи. Програмою передбачено дві модульні контрольні роботи. Студент за одну роботу може отримати максимально 30 балів (30 балів х 2 = 60 балів).

Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх  оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для незарахування викладачем, незалежно від масштабу плагіату, обману.

Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем, виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам.  Студент заохочується до використання також й іншої літератури, якої немає серед рекомендованих.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються.

2) студентів заочної форми навчання

Поточний контроль знань студентів відбувається  під час проведення семінарських (практичних) занять. Модульний контроль проводиться 2 рази впродовж семестру. Семестр закінчується здачею заліку з нормативної навчальної дисципліни. Оцінювання знань відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів впродовж семестру за 100-бальною шкалою  за такими видами робіт:

– семінарські (практичні) заняття. За виконання завдань семінарських заняттях студент впродовж семестру може отримати 20 балів. Підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях визначається як сума балів, отриманих за усні чи письмові відповіді студента (10+10= 20 балів);

– самостійна робота. Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється під час проведення семінарських занять і внесено в суму балів;

– модульні контрольні роботи. Програмою передбачено дві модульні контрольні роботи. Студент за одну роботу може отримати максимально 35 балів (40 балів х 2 = 80 балів);

Навчальним планом передбачено написання студентами домашньої контрольної  роботи. Домашня контрольна робота складається з варіантів, кожен з яких містить по 3 завдання. Перші два завдання  кожного варіанту описового характеру і оцінюються максимально по 45 балів кожне (45 балів х 2 = 90 балів). Третє завдання  (10 балів) передбачає розкрити наукове поняття. За роботу студент може отримати максимально 100 балів (90 балів+10 балів = 100 балів).

Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх  оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для незарахування викладачем, незалежно від масштабу плагіату, обману.

Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем, виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам.  Студент заохочується до використання також й іншої літератури, якої немає серед рекомендованих.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються.

 Шкала оцінювання: національна та ЄКТС