Етнографія України

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія гуманітарної та соціально - економічної підготовки

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
34Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
324Шукалович А. М.ШКМ-21

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
324ШКМ-21Шукалович А. М.

Опис курсу

Мета: сформувати у студентів цілісну систему знань про становлення та розвиток українського етносу, його антропологічні та лінгвістичні ознаки; забезпечити здобуття теоретичних знань про етнографічні особливості України; спрямувати інтерес до вивчення традиційної матеріальної та звичаєво-правової культури, специфіки світобачення українського народу; прищепити навички та вміння працювати з етнографічним матеріалом.
Предмет: український етнос
Завдання:
В результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен
знати:
– понятійний апарат і методологію української етнографії, її становлення та розвиток;
– походження та етнічну історію українців, основні етапи етнодемографічного розвитку;
– історико-етнографічне районування України, етнографічні групи українського народу, етногрегіональну і національну символіку;
– суспільні відносини в Україні у їх історичному розвитку, громадський та сімейний побут, народний етикет;
– основні ознаки фольклору і усної народної творчості, календарні свята і обряди, народні знання і повір’я

Заплановані результати навчання: студенти повинні вміти
– аналізувати етапи етнічного розвитку українців, основні риси їх матеріальної та духовної культури, суспільні відносини, звичаї та обряди, народне мистецтво, фольклор тощо;
– виокремлювати народні промисли і художні ремесла, особливості матеріальної культури в різних районах України;
– визначати основні риси сільськогосподарської культури, поселення, двір і житло, основні комплекси одягу етнографічних районів;
– охарактеризувати етнічні спільноти та їх культуру в сучасній Україні;
– виробити уміння самостійно добирати й опрацьовувати історичні, етнографічні матеріали, монографічну і довідкову літературу, порівнювати інформацію з різних джерел, узагальнювати і критично оцінювати історичні та етнографічні факти, події, явища;
– робити історико-етнологічний аналіз явищ, подій.

Студент набуде компетентностей:
1. Загальні компетентності:
ЗК 2. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.
ЗК 5. Здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел.
ЗК 11. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і примножувати досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій.
2. Фахові компетентності спеціальності:
СК 1. Здатність діяти соціально відповідально і свідомо відповідно до розуміння тенденцій розвитку музейної та пам’яткохоронної галузі.
СК 2. Здатність оцінювати найважливіші події та явища української історії у контексті світової історії. СК 4. Здатність до експозиційної, науково-фондової, культурно-просвітницької діяльності на основі професійно профільованих знань.
СК 6. Здатність до атрибуції й експертизи об’єктів історико-культурної спадщини.
СК 8. Здатність забезпечувати ефективне використання та популяризацію об’єктів історико-культурної та природної спадщини відповідно до пам’яткоохоронного законодавства.
Програмні результати навчання:
ПР 2. Аналізувати й узагальнювати історико-культурний матеріал у певній системі.
ПР 18. Виконувати комплексні завдання протягом певного періоду часу та представляти результат вчасно
ПР 21. Робити презентації усно із візуальним супроводом, електронні презентації, відео-презентації, презентації в письмовій формі державною та іноземною мовами.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить  50 балів, на екзамен – 50 балів.

Результат роботи студента протягом семестру (50 балів) складається з наступних компонентів:

– результатів роботи на семінарському занятті (2 бали). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарському занятті визначається як сума балів, отриманих за усні чи письмові відповіді студента (2 бали х 11 = 22 бали);

– трьох модульних контрольних робіт (6 балів + 6 балів + 16 балів = 28 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу (змістового модуля 1, змістового модуля 2 та змістового модуля 3). Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється під час проведення модульної контрольної роботи.

Іспит (50 балів), що підсумовує знання теоретичних положень курсу, студент складає під час екзаменаційної сесії в письмовій формі на платформі  Moodle.

Під час складання іспиту на платформі  Moodle студент протягом 60 хвилин повинен дати відповідь на 50 тестових завдань. Кожне тестове завдання передбачає обрання однієї правильної відповіді із трьох запропонованих  та оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів за іспит – 50.

 

Поточне тестування та самостійна робота  

Сума

Змістовий модуль 1 Змістовий модуль 2 Змістовий модуль 3
Т

1

Т

3

Т4 МК

Р

1

Т

6

Т

7

Т

9

МКР 2 Т 10 Т 12 Т 13 Т 14 Т 15 МКР 3 Підсумковий тест

(екзамен)

2 2 2 6 2 2 2 6 2 2 2 2 2 16 50 100

 

Шкала оцінювання: національна та ЄКТС

 

Оцінка в балах

 

ECTS

 

Визначення

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого

заліку

(національна шкала)

90-100 A Відмінно Відмінно
81-89 B Дуже добре Добре
71-80 C Добре
61-70 D Задовільно Задовільно
51-60 E Достатньо

 

Рекомендована література

Основна:
1. Грушевський М. Нарис історії українського народу. Харків: КСД, 2021. 576 с.
2. Етнографія українців: навч. посіб. / за ред. проф. С. А. Макарчука; вид. 3-є, перероб. і доп. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2015. 711 с.
3. Лозко Г. Українське народознавство. Київ : Мандрівець, 2021. 512 с.
4. Лепеха Т. В. Українознавство: навч. посіб. Київ : Вид. центр «Просвіта», 2005. 376 с.
5. Українська етнологія: навч. посібник / За ред. В. Борисенко. Київ : Либідь, 2007. 400 с.

Допоміжна:
1. Воропай О. Звичаї нашого народу : етнографічний нарис / О. Воропай – Київ : Велес, 2009. 432 с.
2. Грушевський М. Як жив український народ. Коротка історія України. Київ: Центр навчальної літератури, 2021. 136 с.
3. Етнологія: навч. посіб. / В. В. Утвенко. Київ : ДП «Вид. дім «Персонал», 2017. 244 с.
4. Ігнатенко І. Етнологія для народу. Харків : «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 305 с.
5. Ігнатенко І. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. Харків: «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. ¬264 с.
6. Ігнатенко І. Чоловіче тіло у традиційній культурі українців. Харків: «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. ¬216 с.
7. Ігнатенко І. Шлюбно-сімейні стосунки. Харків: «Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. 240 с.
8. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. Київ : Центр навчальної літератури, 2019. 584с.
9. Мудрість віків. Українське народознавство у творчій спадщині Павла Чубинського: в 2 кн. Київ : Центр навчальної літератури, 2019.
10. Павлюк С. Етнографічні групи українців: в 3 кн. Київ : Фоліо, 2020.
11. Пономарьов А. Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. / А.Пономарьов, Т. Косміна, О. Боряк. Київ : Центр навчальної літератури, 2019. 640 с.
12. Українські традиції. Упоряд.: О.В. Ковалевський. Харків: Фоліо, 2011. 573 с.

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ
1. URL: http://vsviti.com.ua/ukraine/71028
2. URL: http://vsviti.com.ua/ukraine/78847 – ВСВІТІ
3. URL : http://vsviti.com.ua/ukraine/45828 – ВСВІТІ
4.URL : http://etno.us.org.ua – Українська етнографія
5. URL : http://www.ukrfolk.kiev.ua – Український фольклор і народна творчість
6. URL : http://www.heritage.com.ua – Пам’ятки України
7. URL : http://www.honchar.org.ua – Український центр народної культури «Музей Івана Гончара»
8. URL : http://rius.kiev.ua – Українознавство
9. URL: http://gi.kmpu.edu.ua/images/stories/Departaments/gi/filosofia.gi/archive/avtor.html – Етнологія України
10. URL :http://etno.kyiv.uar.net – Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України

Матеріали

ПИТАННЯ, ЯКІ ВИНЕСЕНО НА ЕКЗАМЕН З ДИСЦИПЛІНИ

  1. Етнографія України: предмет, завдання, поняттєво-термінологічний апарат.
  2. Накопичення етнографічних знань за часів Київської Русі. Українські літописи XV – середини XVII ст. Полемічна література.
  3. Становлення української етнографії як науки (кінець XVIII – середина XIX ст.).
  4. Розвиток української етнографії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Південно-Західний відділ Російського Географічного Товариства.
  5. Українські письменники як етнографи: Т.Шевченко, М. Вовчок, І. Нечуй-Левицький, Л. Українка, І. Франко та ін.
  6. Українська етнографія в ХХ ст. Розвиток української етнографії в діаспорі. О. Воропай. С. Килимник.
  7. Українська етнографія за доби незалежності. Етнографічні музеї України
  8. Етапи етногенезу українців.
  9. Основні концепції україногенезу: аматорсько-романтична трипільська, пострадянська пізньосередньовічна та ранньосередньовічна.
  10. Етапи процесу становлення історико-етнографічного районування України.
  11. Історико-етнографічні регіони: Наддніпрянщина. Слобожанщина. Південь України, Полісся, Поділля, Волинь.
  12. Історико-етнографічні землі: Прикарпаття (Опілля, Бойківщина, Покуття), Буковина, Гуцульщина, Закарпаття, Лемківщина.
  13. Етнографічні групи українців: бойки, лемки, гуцули, поліщуки, литвини.
  14. Етнічні групи і національні меншини. Основні тенденції щодо змін в складі населення України.
  15. Основні теорії походження Русі. Походження назви «Україна».
  16. Історія українських національних прапорів. Державний Прапор України.
  17. Історія державного гімну, його символічна характеристика. Державний Гімн України.
  18. Походження та значення тризуба. Державний Герб України.
  19. Українська мова – Державна Мова України.
  20. Основні заняття українців ‒ землеробство та тваринництво.
  21. Допоміжні види господарської діяльності українців. Розвиток ремесел.
  22. Транспорт та засоби пересування українців.
  23. Основні типи сільських поселень. Господарський двір. Садиба.
  24. Типи житлових споруд. Загальноукраїнський тип житла.
  25. Хата в системі традиційної культури українців.
  26. Головні складники традиційного костюму.Символіка народного костюма.
  27. Український жіночий святковий одяг ХІХ – початку XX ст. Чоловічий одяг. Дитячий одяг.
  28. Пояси, головні убори, взуття, прикраси – невід’ємні складові народного одягу.
  29. Національна кухня українців. Основні харчові заборони. Піст.
  30. Особливості національного характеру та ментальності українців. Риси національного характеру українців.
  31. Українська етнопедагогіка.
  32. Походження імен. Імена українців. Прізвища українців.
  33. Формування української родини: рід, розширена сім’я, велика сім’я патріархального типу, розширена (нероздільна сім’я), нуклеарна сім’я.
  34. Звичаї та обряди, пов’язані з народженням дитини.
  35. Весільні звичаї та обряди.
  36. Похоронні та поминальні обряди в Україні.
  37. Громада та громадський побут українців. Дозвілля. Народні розваги
  38. Правові традиції і звичаї українців: питання власності, торгівля, обмін, позики. Сімейні взаємини в звичаєвому праві, право спадковості.
  39. Світоглядні уявлення, вірування, повір’я. Космогонічні уявлення давніх слов’ян.
  40. Овочі, фрукти, квіти, плодові дерева й зернові культури у віруваннях українців.
  41. Хліб: народні традиції, звичаї та прикмети.
  42. Худоба та свійська птиця в народних віруваннях українців.
  43. Предмети побуту, посуд, знаряддя праці: обрядові та сакральні функції.
  44. Народна астрономія. Народна метеорологія.
  45. Народна математика. Народна термінологія.
  46. Народна ботаніка та зоологія. Народна медицина та ветеринарія.
  47. Зимовий цикл народного календаря. Новорічно-різдвяна обрядовість.
  48. Весняні народні обряди і свята.

50. Прикмети, повір’я й звичаї, пов’язані з літніми святами. Обжинки.

Силабус: Етнографія України

Завантажити силабус