Концепція культурно-виховної діяльності

І. Загальні положення

Культурно-виховна діяльність у Педагогічному коледжі — поєднує цілеспрямовану організацію і управління процесом розвитку творчої конкурентоспроможної особистості сучасного педагога, індивідуалізацію навчання і позанавчальних заходів з метою розвитку духовності і культури молоді, що відповідає потребам її самореалізації у контексті гуманістичних цінностей, демократизації суспільного життя і розбудови української державності.

Культурно-виховна робота є складовою частиною цілісної системи підготовки спеціалістів для освітньої галузі. Її концептуальні засади визначають Конституція України, закони з питань освіти, Державна національна програма “Освіта” /Україна ХХІ ст./, принципи гуманізації навчального процесу, пріоритет національних традицій за умов міжнародної освітньої інтеграції.

Провідна ідея культурно-виховної діяльності — ідеал всебічно розвиненої особистості педагога нової генерації.

Головна мета — розвиток творчих педагогічних здібностей молодих фахівців, їх громадянське самоусвідомлення, поєднання глибоких професійних знань, умінь і практичних навичок з національною свідомістю, високою духовною, моральною, художньо-естетичною, правовою, політичною, фізичною, екологічною культурою, здатність захищати й відстоювати власні позиції і погляди, керуючись національними інтересами та потребами суспільства.

Реалізація культурно-виховної діяльності передбачає:

  • формування сучасних знань, правової культури, знання і дотримання законів України, прийнятих у ній морально-етичних норм;
  • передача молодому поколінню багатств духовної культури українського народу і на цій основі виховання почуття патріотизму, національної свідомості, громадянської відповідальності за долю рідної землі;
  • виховання мовної культури, глибоке знання і володіння українською мовою, як основою національної самобутності;
  • шанобливе ставлення до національних традицій, звичаїв, обрядів, культури, історії рідного народу, повага до батьків, родини, виховання почуття єдності поколінь, спільності культурної спадщини;
  • виховання почуття господаря на своїй землі, любові до неї та відповідальності за її долю, подолання комплексу меншовартості;
  • стимулювання потреби у набутті знань і професійної майстерності, вироблення розуміння необхідності праці, як основи прогресу, запоруки матеріальних і культурних благ суспільства;
  • засвоєння і дотримання загальнолюдських моральних якостей: працьовитості, справедливості, чесності, доброти, милосердя, толерантності;
  • формування культури взаємин та спілкування між людьми, виховання поваги до людської гідності і честі юнаків та дівчат, почуття відповідальності та взаємоповаги у відносинах між ними;
  • психологічна підготовка молоді до сімейного життя, формування культури сімейних відносин, статеве виховання юнаків і дівчат;
  • розвиток високої художньо-естетичної культури, розвиток на основі кращих зразків національної та світової культури художніх смаків, естетичних потреб і почуттів;
  • виховання екологічної культури, розуміння необхідності гармонії людини з природою;
  • створення умов для розвитку індивідуальних здібностей і таланту молоді, самореалізація особистості;
  • забезпечення повноцінного фізичного розвитку молоді, як основи та невід’ємного елементу всебічного розвитку особистості.

Основоположні принципи виховання:

  • єдність процесу навчання і виховання;
  • безперервність, послідовність, наступність;
  • пошуковість і творчість;
  • природо-відповідність, врахування багатогранної й цілісної природи людини, вікових та індивідуальних особливостей;
  • культуро-відповідність, діалогіка національних і загальнолюдських духовних вартостей;
  • пріоритет національних культурно-виховних традицій;
  • гуманізація і демократизація;
  • вивчення і врахування духовних запитів та інтересів студентів;
  • організація самоврядування;
  • інтегративність виховного процесу;
  • оптимізація педагогічних вимог, спрямованих на підвищення ефективності виховання.

Організаційно-методичне забезпечення культурно-виховної діяльності здійснюють методичні об’єднання керівників академічних груп та студентська рада, які очолюють голова методичного об’єднання та президент студентської ради; координація і контроль покладається на відповідного заступника директора коледжу.

Методичне об’єднання:

  • розробляє рекомендації стосовно планування виховного процесу;
  • розглядає план культурно-виховної роботи на рік;
  • рекомендує кандидатури викладачів на керівників академічних груп;
  • розробляє методичні рекомендації з виховної роботи;
  • сприяє студентському самоврядуванню;
  • вносить пропозиції щодо поліпшення виховного процесу.

Студентська рада:

  • створює необхідні постійно діючі та тимчасові комісії;
  • займається питаннями поселення до гуртожитку та організації в ньому виховних заходів;
  • дбає про соціальний захист студентів;
  • організовує вечори відпочинку, культпоходи в театр і інші заклади культури, спортивно-масову роботу;
  • залучає студентів до благодійних акцій “Милосердя”, екологічних акцій, толоки та ін.;
  • бере участь в організації студентських наукових конференцій, інформаційно-просвітницької і творчо-пошукової діяльності;
  • здійснює контроль за дотриманням норм внутрішнього розпорядку і поведінки студентів.

Культурно-виховна діяльність вміщує загально-університетські заходи і заходи коледжу на відділеннях та окремих курсах, плани роботи керівників академічних груп, розроблені за участю студентів (червень місяць) і є складовою річного плану роботи коледжу, який затверджується педагогічною радою (серпень поточного року).

План виховної діяльності в академічній групі передбачає:

  • організацію життєдіяльності групи;
  • виховання поваги до Конституції та державної символіки України, шанобливого ставлення до мови, культури, звичаїв і традицій українського народу і національних меншин, що населяють нашу державу;
  • розвиток національної свідомості та самосвідомості, виховання патріота, громадянина України;
  • виховання почуття обов’язку і відповідальності за якість навчання;
  • формування правосвідомості та моральних якостей особистості педагогічного працівника;
  • розвиток духовності, високої художньо-естетичної та екологічної культури;
  • самореалізацію особистості кожного студента, розвитку здібностей, інтересів, творчо-пошукової діяльності;
  • підвищення фізичної культури, охорону здоров’я, соціальний захист студентів.

ІІ. Цілісність виховання особистості педагога нової генерації
                     (зміст, система, основні напрями, заходи)

Зміст культурно-виховної діяльності зі студентами коледжу визначається на весь період їхнього навчання. Враховуються відповідні інструктивні документи та розпорядження, які передбачають зміни у розвитку освіти та суспільства ХХІ століття.

Система культурно-виховної діяльності вміщує:

  • творчу співпрацю педагогічного і студентського колективів;
  • навчальні заняття, педагогічну практику;
  • виховні години керівників академічних груп;
  • інформаційно-просвітницькі заходи;
  • науково-пошукову діяльність;
  • цілеспрямовані позанавчальні виховні заходи на рівні академічних груп;
  • узгодження виховних заходів Університету і Коледжу;
  • ґрунтовне пізнання культурних традицій рідного краю, міста Львова, України;
  • поєднання педагогічного досвіду викладачів коледжу, громадськості, освітянських установ з родинними традиціями;
  • проведення щорічних соціологічних досліджень, аналіз досвіду і прогнозування тенденцій виховного процесу.

Стратегічні напрями культурно-виховної діяльності:

  • створення на основі національної самобутності й досягнень світової цивілізації життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високого рівня підготовки конкурентоздатних фахівців, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості творчого педагога, здатного формувати у майбутніх поколінь інтелектуальний та культурний потенціал країни як найвищої цінності нації;
  • громадянське виховання в умовах розвитку української державності, формування у студентів патріотизму, соціально – політичної компетентності в суспільній сфері, яка передбачає політичну, правову й економічну освіченість, здатність керуватися здобутими знаннями, долучаючи до цього християнські морально-етичні цінності, державну символіку, народні символи України, власні традиції навчального закладу, якому виповнилось 140 років;
  • педагогічний пошук принципово нової, нетрадиційної організації культурно-виховної роботи, використання різноманітних засобів, ефективних форм і методів її проведення, постійне поглиблення змісту особистісно-орієнтованого навчання і виховання при умові, що студент є активним, діяльним суб’єктом виховного процесу;
  • розробка системи педагогічного виховного впливу на формування особистості шляхом читання лекцій, проведення семінарських і практичних занять, педагогічної практики, позаурочних заходів, відзначення державних, національних свят, використання культосвітніх закладів міста, туризму, фізично-оздоровчої діяльності.

Основні заходи культурно-виховної діяльності зі студентами

І курс
Сприяння адаптації студентів нового прийому, вивчення кожної особистості та згуртування колективу академічної групи.
Урочиста академія посвяти у студенти Університету.
Ознайомлення зі Статутом Університету та Положенням про Коледж; відвідання музеїв історії Університету та Коледжу.
Опрацювання освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця-педагога.
Ознайомлення з освітньо-професійною програмою підготовки педагога та навчальним планом.
Психолого-педагогічне проектування виховного процесу зі студентами нового прийому на основі вивчення їх можливостей, інтересів, цілей з наступним корегуванням.
Ознайомлення студентів з Правилами користування бібліотекою, Правилами внутрішнього розпорядку.
Відвідування музеїв, культпоходи до театрів, картинної галереї, заняття-екскурсії з метою глибшого засвоєння тем з історії України, української та зарубіжної культури, української та зарубіжної літератури, українознавства.
Вечори-презентації першокурсників з кожної спеціальності.
Вивчення родоводів, родинних традицій, залучення до акції “Милосердя”.
Лекції та інші заходи з профілактики правопорушень.
Бесіди з питань особистої гігієни, режиму дня і збереження здоров’я.
Заходи по вихованню трудової і навчальної дисципліни, прищеплення навичок самостійної роботи.

Орієнтація на інтелектуальний розвиток студентів, формування педагогічних рис, уміння працювати з книгою, іншими джерелами інформації.
Залучення студентів до інформаційно-просвітницької діяльності.
Розвиток дослідницьких і науково-пошукових умінь студентів у процесі вивчення суспільних, фундаментальних і фахових дисциплін.
Створення при методкабінеті консультативного пункту з питань творчості, ініціатив та друкування науково-пошукових робіт.
Ознайомлення студентів з досягненнями педагогічної і психологічної наук, новими публікаціями університету.
Методичні рекомендації з основ бібліотечно-бібліографічних знань, користування бібліотеками Університету, міста, Британської Ради, Австрійської бібліотеки, науково-педагогічної та інших.
Відвідування Форуму книговидавців.
Участь студентів у творчо-пошукових гуртках, конкурсах, предметних вікторинах і олімпіадах, у Спартакіаді та спортивних змаганнях.
Залучення студентів до участі в тижнях, декадах предметних (циклових) комісій.
Проведення відкритих тематичних виховних годин професійного і морально-етичного спрямування.
Організація діалогів “У слові розкривається душа”, “Національна самосвідомість і власна гідність”.
Випуск конкурсних стінгазет.
Організація шефських загонів акції “Милосердя”.

ІІ курс
Заходи, спрямовані на виховання громадянської позиції, патріотизму, високих морально-етичних норм поведінки, фахової майстерності.
Самостійна підготовка різноманітних заходів для вихованців дитячих садочків, учнів шкіл під час педагогічної практики.
Участь у громадських акціях, заходах патріотичного характеру.
Виставки творчих робіт, вишиванок, писанкарства, народних ремесел.
Дослідницько-пошукова діяльність, участь у дискусіях, конференціях, круглих столах.
Ініціативна участь в акціях благодійництва і милосердя.
Проведення інтегрованих заходів естетичного та екологічного спрямування.
Використання педагогічних можливостей відділення музичного мистецтва з метою підготовки випускників до ефективної музично-естетичної діяльності у школі та дитячому садку.
Узагальнення виховного досвіду навчальних кабінетів коледжу, використання кращих сценаріїв, створення постійно діючих консультативних пунктів для вчителів шкіл міста й області.
Передбачити для випускників коледжу (вчителів іноземних мов) підготовку і проведення тестування на сертифікат з другої іноземної мови.
Для випускників (спеціалістів дошкільного виховання) передбачити ознайомлення з педагогічним менеджментом у галузі дошкільної освіти.
Використовувати різні виховні заходи та добродійні акції з метою підготовки соціального педагога до роботи з неблагополучними сім’ями, дітьми й підлітками з особливими потребами.

Вивчення прав і обов’язків молодих педагогічних працівників, підвищення їх конкурентоздатності в ринкових умовах.
Участь студентів у творчих виховних програмах: “Я — громадянин України”, “Я — Людина”, “Лідер” та ін.
Участь у творчій діяльності навчальних кабінетів, клубів за інтересами, циклових комісій, туристичних походах, екологічних та благодійних акціях.
Проведення дискусій: “Культура і творча діяльність педагога”, “Філософія освіти і гуманітарне мислення педагога”, “Конкурентоздатний педагог – який він?”.

Розвитку педагогічної творчості студентів-випускників сприяє співпраця з викладачами коледжу, спільна підготовка виховних заходів:

  • відзначення державних свят: Дня Конституції України, Дня незалежності України, Свята Знань-1 вересня, Дня працівників освіти, Дня рідної мови, пам’ятних дат видатних діячів України, героїв національних змагань;
  • урочистостей до Дня Університету, річниці Коледжу та Міжнародного Дня студента;
  • участь у фольклорних фестивалях;
  • шанування народної обрядовості, родинних традицій, особливо Дня Матері.

ІІІ. Основні шляхи реалізації концепції, контроль виконання, критерії оцінювання ефективності виховної діяльності

Передумови успіху культурно-виховної діяльності визначають:

  • активна і зацікавлена участь у виховному процесі всього педагогічного колективу;
  • переорієнтація з “інформативного” на діяльнісне виховання шляхом широкого залучення студентів в усіх заходах (гуртках, клубах за інтересами тощо);
  • підтримка і заохочення ініціативи, творчості, практична допомога у створенні належних умов освітнього процесу.

Основні шляхи реалізації концепції:

  • якісне оновлення змісту, форм і методів виховання;
  • впровадження інноваційних педагогічних технологій і методик навчання;
  • системна культурно-виховна діяльність на засадах цінностей гуманізму, свободи і демократії;
  • створення творчої й доброзичливої атмосфери в кожній академічній групі, колективі коледжу;
  • людиномірність педагогічного процесу, орієнтація на взаєморозуміння, взаємодовіру, співпрацю, педагогічний пошук, культ Книги;
  • науково-методичне забезпечення культурно-виховної діяльності;
  • студентське самоврядування, на принципах якого вирішуються поточні питання — чергування в групах, корпусах, гуртожитку, їдальні;
  • підтримка належної чистоти і порядку, збереження майна, економія енергоресурсів;
  • якість навчання, педагогічної практики, здобуття професійних знань, умінь і навичок, духовний розвиток особистості, дотримання норм права і моралі.

Контроль за ходом виконання концепції здійснюється:

  • на рівні низової ланки (академічної групи) – її активом, керівником академічної групи шляхом обговорення актуальних проблем життєдіяльності, оцінки досягнутого, виявлення причин упущень і їх усунення, турбота про авторитет і позитивний поступ на кожному етапі навчання;
  • на рівні середньої ланки (відділення) – завідувача відділення, старостату, циклової (предметної) комісії, малої педради (педагогічного консиліуму) шляхом відвідування занять і виховних заходів, проведення контрольних зрізів знань, контрольних робіт, аналізу зробленого за семестр, визначення переможців, талантів, внесення пропозицій щодо заохочення чи притягнення до відповідальності, зв’язків з батьками;
  • на рівні коледжу – дирекцією, адміністративною та педагогічною радами, методичним об’єднанням керівників академічних груп, студентською радою; шляхом відвідування, аналізу і оцінки культурно-виховних заходів, індивідуальної роботи, заслуховуванням звітів відповідальних осіб, розпоряджень директора, рішень студентської ради, нагородження переможців і за інші досягнуті успіхи оголошення подяк за ініціативу і вагомий доробок, накладання дисциплінарних стягнень за певні порушення в роботі, підготовка необхідних методичних рекомендацій на рівні Університету – відповідно до його планування.

Критерії оцінювання ефективності виховної діяльності:

  • успішне вирішення завдань національного виховання, оптимізація освітнього процесу, ґрунтовні педагогічні знання, вміння і навички студентів, культура їхньої поведінки;
  • розвиток духовності особистості педагога, його майстерності, готовності до виховної діяльності, взаємодії з батьками і громадськістю;
  • орієнтація на самовдосконалення особистості педагога, що вміщує фахово-методичний, психолого-педагогічний, світоглядно-культурологічний рівні;
  • науково-творчий пошук, варіативність педагогічної дії, вміння проектувати професійне і духовне самовдосконалення, прогнозування саморозвитку;
  • дотримання правових і морально-етичних норм поведінки, ввічливість і педагогічний такт, подолання шкідливих звичок, здоровий спосіб життя;
  • участь в акціях Добра і Милосердя;
  • активна позаурочна виховна діяльність (гуртки, клуби за інтересами, конкурси, творчі звіти, академконцерти, спортивні змагання у коледжі, Університеті), участь у міських та обласних заходах;
  • розвинуте студентське самоврядування, доброзичлива атмосфера, взаємодопомога, вміння долати суперечності й конфліктні ситуації.

Підвищенню ефективності виховної діяльності сприяє діалог педагогічних і культурних традицій, творча педагогічна діяльність випускників коледжу, позитивні відгуки органів освіти, авторитет у вихованців та їхніх батьків, удосконалення педагогічної діяльності за принципом навчання “через усе життя”, обмін досвідом, постійний зв’язок з Альма-матір’ю.