«Жіночі долі у баротьбі за українську державність»
13 жовтня 2016 року доцент, кандидат історичних наук сурмач О.І. провела відкриту лекцію на тему «Жіночі долі у баротьбі за українську державність» .
«Нині українське суспільство перебуває в умовах війни. Підлої, підступної, неоголошеної. Чоловіки й жінки знову змушені обстоювати власну свободу зі зброєю в руках, виносити поранених з передової, жити в окупації. Діти залишаються сиротами, потребують житла й захисту, матері тривожно чекають повернення синів… Росія, яка нав’язала нам цю війну, успадкувала від СРСР і практику вшанування полеглих у тій війні. Наріжним каменем у цій державі є пам’ять про “Велику Вітчизняну”. Там і далі шукають примарних ворогів: “фашистів”, “нацистів”, “бандерівців”… Україна потребує іншого, не радянського парадного, погляду на Другу світову. Погляду на війну, в якій опинилися звичайні люди, що пройшли через неї різними шляхами або залишилися в її вирі назавжди», – звернулась із вступним словом до присутніх Оксана Іванівна.
Мета проведеного заняття:
- вшанувати пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв війни, що стала найбільш кривавою в історії людства;
- нагадати суспільству про внесок України у перемогу над нацизмом і ті втрати та жертви, яких зазнав український народ у роки Другої світової. Трагедія його полягала в тому, що на час початку тієї війни він був розділений між кількома державами, українці часом мусили стріляти в українців;
- розкрити для широкого загалу сутність війни як складного суспільно-політичного процесу, протистояння між країнами, народами, людьми, завжди – як лиха, що дорого коштує кожному громадянину і державі, руйнує долі звичайних людей, економіку, культуру країн;
- наголосити на злочинній природі війни через призму трагічних і героїчних доль жінок.
Викладач зазначила: «Дослідження участі жінок у «чоловічій справі» – повстанській війні – і чоловічо-жіночій «співпраці» у воєнних обставинах дало змогу оцінити жіночу роль у війні як «нефеномен». Такі надзвичайні стресові для людської спільноти ситуації, як війни деякою мірою підточують гендерну полярність, спрямовуючи свідомості двох статей назустріч.Відзначимо, що західноукраїнський прагматичний фемінізм, який поєднувався з націоналістичним світоглядом, на перше місце ставив саме державні інтереси, а не емансипацію.»
Лектор проаналізувала жіночі долі в період війн від І світової війни до наших днів, показавши героїзм, стійкість і значимість ролі жінок у боротьбі за українську державність.