Викладачі Коледжу взяли участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті Великого Каменяра
28 травня 2023 року минають 107 роковини від часу смерті Патрона Львівського університету, видатного Українця Івана Франка. Відтак сьогодні, академічна спільнота Університету взяла участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті Великого Каменяра.
Ректор, студенти, працівники та представники громадських організацій Університету віддали шану Іванові Франку покладанням квітів до його могили на Личаківському кладовищі, а також разом із духовенством та громадою міста взяли участь у панахиді біля могили Каменяра, яку відправив отець деканату душпастирських справ Українського католицького університету Михайло Семчишин.
Окрім спільноти Львівського університету у заході також взяли участь представники Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка, Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», Інституту Івана Франка НАН України, Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, Львівського осередку Національної скаутської організації України «Пласт».
Звертаючись до присутніх, директор Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка Богдан Тихолоз зазначив: «В особі Франка ми маємо не тільки видатного поета, науковця, мислителя, публіциста, доброго батька своїх дітей, казкаря. Ми вшановуємо в його особі передусім свого національного лідера і справжнього воїна духу. Іншої такої постаті, яка настільки багато зробила для модернізації України, для її європеїзації, ми не маємо. І ми тішимося, що Франківські традиції сьогодні плекають в різних українських інституціях, в різних інтелектуальних осередках, але серцем цих традицій є Франків університет».
Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник констатував, що сьогодні «нас знову покликав Франко: з сумом і пам’яттю, з молитвою і надією».
«Пройшло вже століття і сім років, як відійшла у Вічність особистість, яка творила Україну, творила Українця, і ціною свого життя робила все, щоб Україна постала. За це століття і сім років ми усвідомлюємо велич, могутність, необхідність, органічну присутність Франкового духа в українстві», – зазначив Ректор.
Володимир Петрович наголосив, що для того, аби українство відбулося як таке, нація потрібна не просто як форма, а як національна культура, без якої людина перетвориться на космополіта. «Українська культура, якій Іван Франко віддав усі свої сили, любов, енергію, дух і тілесність, потрібна для того, щоб українство було відпірне до асимілятивних процесів. Франко передбачив ті інтегративні асиміляційні процеси, які зараз захоплюють так звані малі народи, які не мають своєї культури, своєї національної гідності, у вир прагматизму і цинізму», – висловив переконання Ректор.
Володимир Мельник також наголосив, що Франко дає кожному з нас не лише інтелектуальний урок, а й певний заклик і керунок до дії. «Франко був тією особистістю всепланетарного масштабу, яка не просто декларувала як комусь і всім треба жити, а своїм прикладом і своїм життям, не галасливими фразами, а важкою невтомною працею, вчив нас ставити свої інтереси нижче національних, – констатував Володимир Петрович. – Я переконаний, що в історії кожного народу, кожної держави і нації є приклади поважних особистостей і важливих подій, але, як правило, вони зникають, як вогні феєрверку. Але в тих народів, які стали провідними у світі, є особистості, які як метеор влітають на небосхил, окреслюючи дорогу, куди йти і з чим йти нації і народу. Таким метеором, який сам згорів, висвітивши шлях українства, без перебільшення є Франко. І не тільки своїм раціоналізмом і програмою дій, а й своїм прикладом того, як віддати себе для того, щоб українство відбулося як нація і як держава».
Упродовж заходу також традиційно звучала поезія Великого Каменяра, зведений хор Заслуженої хорової капели України «Боян» імені Євгена Вахняка та Народного ансамблю пісні і танцю «Черемош» майстерно виконав «Не пора» та «Зродились ми великої години».
Завершився захід спільним виконанням Державного Гімну України.