Викладачі Коледжу взяли участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті Великого Каменяра

30.05.2022 | 15:50
Спільнота Університету вшанувала пам’ять Івана Франка

28 травня 2022 року академічна спільнота Університету взяла участь у заходах з нагоди вшанування пам’яті Патрона Львівського університету, видатного Українця Івана Франка. Цьогоріч минає 106 років від часу смерті Великого Каменяра.

Розпочався захід із патріотичної композиції «Коли ви вмирали», яку майстерно виконала Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик». Опісля представники Університету віддали шану Іванові Франкові покладанням квітів до його могили на Личаківському кладовищі і спільно з духовенством та громадою міста взяли участь у панахиді біля могили Каменяра. Панахиду провів настоятель парафії Святої Софії у м. Львові отець Тарас Савчук.

«Ми сьогодні зібралися тут, щоб вкотре собі відповісти на важливе питання – за що ми боремося?, – слушно заважив заступник директора з наукової роботи Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка Ігор Медвідь. – Думаю, що кожен із Вас може відповісти на це питання всередині себе, але тут ми як спільнота. Як спільнота ми боремося за свою мову, ми боремося за свою культуру, ми боремося за свою історичну спадщину – за свою національну ідентичність. Ця війна екзистенційна: вона ставить перед нами майже Гамлетівське питання – бути чи не бути? І сьогодні ми тут, на могилі доктора Івана Франка, який чимало доклався до того, щоб ми були і щоб ми відповіли ствердно на це питання».

Актуалізовуючи постать Івана Франка, декан філологічного факультету Львівського університету Роман Крохмальний зазначив, що Великий Каменяр поставив найголовнішу проблему для українства – проблему національної ідентичності.

«Іван Франко мав велику мрію. Ту мрію, яку сьогодні кожен українець промовляє в своєму серці. Ту мрію, яка проходить через серце кожного із наших воїнів, тих, які зараз закатовані, тих, які перебувають у в’язницях, на допитах, тортурах. Ця думка – це наше щасливе українське теперішнє. Ми маємо великий шанс як нація, як український народ зробити те, про що мріяв Франко, про що мріяли українці усіх епох – стати єдиною і сильною національною спільнотою», – зазначив Роман Олексійович, констатуючи, що сьогодні ми переживаємо чи не найважчий період в житті не тільки кожного із нас, але і всієї держави.

«Українські сили однозначно переможуть! Перемога буде, ми у неї віримо! Але пам’ятаймо, що «нам пора для України жить». Ці слова пронизують кожного із наших сучасників. Українці покинули свою державу, втікаючи за її межі, але побачили, що комфорт і певна вигода, яка є за нашими кордонами, не є цінністю, бо всі хочуть повернутися додому. І Франкове слово, яке каже «нам пора для України жить», повертає їх, повертає їхнє відчуття домівки, яке їх не покидає навіть у дуже комфортних, до того ніколи не відчутних для них умовах», – додав Роман Крохмальний.

«Ми переживаємо справді неймовірний час. І сьогоднішні роковини тому свідчення. Ми прийшли з болем, але водночас і з великою надією, сподіванням на перемогу. Хочу завершити словами викладача Львівського університету, який віддав своє життя за Україну, – словами Володимира Труша: «Не ми обираємо боротьбу за Україну». Слава Іванові Франкові! Слава Українському народові! Слава Україні!», – завершив свій виступ Роман Олексійович.

Директор Державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі» Богдан Лазорак зачитав перед присутніми уривок з поезії Івана Франка «З великої війни». Наголошуючи на багатогранності постаті Івана Франка, Богдан Лазорак зазначив: «Немає такої професії, до якої б не був дотичний Іван Франко. Сьогодні також немає такої професії, представники якої не воюють за Україну. Ми щоденно зустрічаємо наших воїнів з фронту, так як Франко очікував з війни своїх синів Тараса і Петра». Доповідач висловив переконання, що неодмінно «все буде Франкова Україна»».

Надалі Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик» виконала твір «Чорна рілля». Натомість акторки шкільного театру Українського католицького університету Галина Теодорович і Діана Горбань  зачитали Франкові «Не мовчи» і «Нема ще миру».

Ректор Університету, член-кореспондент НАН України, професор Володимир Мельник висловив слова вдячності представникам Львівської державної академічної чоловічої хорової капели «Дударик» і духовенству, а також університетській спільноті, яка  незмінно шанує пам’ять про Івана Франка. Завершився захід спільним виконанням Франкового «Не пора» та Державного Гімну України.