Відбулася відкрита лекція доц. Сурмач О.І. на тему: «Голодомор – зброя масового знищення українців»
26 листопада 2021 року у Відокремленому структурному підрозділі «Педагогічний фаховий коледж Львівського національного університету імені Івана Франка» відбулася відкрита лекція «Голодомор – зброя масового знищення українців». Лектор – доцент Оксана Сурмач.
Останні 15 років вражають прогресом у відновленні пам’яті про трагедію. Вже понад 80 відсотків українців не мають сумнівів, що Голодомор був геноцидом, визнають його злочином.
Фахівці трьох різних експертиз, використовуючи різні методи та методики щодо встановлення чисельності жертв, дійшли до однакової цифри — втрати української нації під час Голодомору становлять 10 млн 500 тис. українців. Ці дані були озвучені на пресконференції «Голодомор-геноцид українців 1932—1933 рр. та масові штучні голоди 1921—1923 рр., 1946—1947 рр.: методики та висновки комплексних судових експертиз», що відбулася в агенції «Укрінформ» за ініціативи громадської організації «Міжнародна асоціація дослідників Голодомору-геноциду» – використано в презентації.
У пошуках першопричини Української Трагедії доповідач Сурмач повторила тезу: лише самостійна держава може бути захистом, гарантом, щитом проти свідомих багатомільйонних вбивств методом «голодного терору» — і тільки вона! Тільки своя держава могла відвернути такі геноцидні злодіяння, що їх сталінська кліка накоїла в Україні.
Під час доповіді було поставлене питання: А що зробити, аби Україна убезпечила себе від глобальних соціальних трагедій? В жодному разі не допускати, щоб був економічно придушений незалежний від влади (в наших умовах — від олігархів) власник — реальний виробник. Бо це створює умови для диктатури. Адже призводить до того, що засоби для існування розподіляє винятково влада. А хто ж буде боротися з тими, хто ці засоби надає?
Оксана Іванівна навела слова зі статті Джеймса Мейса «У пошуках втраченого розуму» – «Треба відверто сказати, що нинішня Росія незалежно від орієнтації її політичних сил, сприймає існування України як смертельну образу. Політична та історична пам’ять Росії ніколи не сприйме Україну інакше як неподільну частину спадщини Росії».
Лектор Сурмач, посилаючись на дослідження Джеймса Мейса, який чітко і аргументовано накреслив шляхи виходу з цього історичного глухого кута: європейська компетентність – проти продовження радянського менталітету; прозорість – проти непрозорості; бізнес (особливо малий) – проти традиційного підприємництва; фермерський рух – проти колгоспу; українство – проти «євразійства»; громадянське суспільство – проти натовпу атомізованих індивідуалів, якими легко маніпулювати; національна ідентичність в європейських структурах як окремий компонент надбання людської цивілізації – проти небуття».
Значну увагу Оксана Іванівна приділила спогадам учасників Голодомору. У своїй презентації використала 5 страшних історій людей, які змогли вижити в пекельних умовах.
І на завершення Оксна Іванівна наголосила що щороку, четвертої суботи листопада, в Україні вшановують загиблих від голоду. Цьогоріч День пам’яті жертв Голодомору припадає на 27 число. У цей день люди беруть участь у поминальних богослужіннях, навідуються до пам’ятників жертвам Голодомору. О 16:00 годині долучімося до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку»
Івах О.С., голова циклової комісії викладачів гуманітарної та соціально-економічної підготовки