Презентація монографії «Митрополит Шептицький:1923 -1939. Випробування ідеалів».
11 травня 2016 року у Педагогічному коледжі Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках Школи педагогічної майстерності відбулася презентація монографії Ліліани Гентош «Митрополит Шептицький:1923 -1939. Випробування ідеалів».
Засідання Школи педагогічної майстерності відкрила керівник Школи, методист Коледжу Романа Михайлишин, яка відзначила, що 150-річчю від дня народження Андрея Шептицького було проведено низку виховних заходів в академічних групах; циклова комісія викладачів суспільних дисциплін провела вечір «Андрей Шептицький – Мойсей українського народу»; Оксана Сурмач, директор Коледжу, Романа Михайлишин, методист Коледжу, Оксана Івах, голова циклової комісії викладачів суспільних дисциплін опублікували статті у УІІ випуску серії: Видатні українські педагоги «Митрополит Андрей Шептицький».
З вітальним словом звернулася до присутніх Оксана Сурмач, к.іст. наук, доцент, директор Коледжу.
Олена Христосенко, викладач суспільних дисциплін продемонструвала презентацію про Андрея Шептицького.
Ліліана Гентош, кандидат історичних наук, співробітник інституту історичних досліджень ЛНУ імені Івана Франка презентувала монографію «Митрополит Шептицький:1923 -1939. Випробування ідеалів» (Львів: ВНТЛ, 2015).
Автор відзначила, що хронологічні рамки визначаються періодом між двома світовими війнами. Нижньою межою обрано 1923р. з огляду на те, що в березні цього року Рада Амбасадорів остаточно врегулювала державно-правовий статус Східної Галичини, і Шептицький вирішив повернутися
до Львова. Верхньою межою є 1939 р., при цьому захоплюються події
початку вересня цього року, які є важливими для розуміння ставлен-
ня митрополита до питання цілісності Польської держави.
Джерельною базою для написання книги послугували документи
різних архівів України, Польщі і Ватикану, спогади, публікації документів та тогочасна преса. Багато з архівних документів ніколи раніше не публікувалися і не використовувалися дослідниками. Ця книжка з’явилася як частина біографії Митрополита Шептицького. Історик намагалася показати життя і діяльність митрополита на тлі історичних подій і процесів міжвоєнного часу.
Монографія львівського історика Ліліани Гентош є спробою написання сучасної біографії Митрополита Греко-католицької церкви Андрея Шептицького (1865 – 1944), зокрема висвітлення його життя і діяльності у період від 1923 до 1939 року. Міжвоєнний період є вирішальним для розуміння спадщини митрополита, оскільки в цей час його діяльність у всіх сферах набула розквіту, а плани стосовно реформування ГКЦ та бачення екуменічного діалогу з Православним світом повністю сформувалися. Автор намагалася охопити найважливіші аспекти цієї діяльності: Церкву, суспільство, культуру та освіту. Не залишилися поза увагою такі вагомі питання як ставлення митрополита до держави як такої та його погляди на фашизм і комунізм.
Історик спробувала вписати діяльність Митрополита в ширший історичний контекст, який стосувався суспільно-політичних процесів міжвоєнної Європи та модерністської/традиціоналістської кризи в Католицькій церкві.
В процесі діалогу студенти спеціальності «Соціальна педагогіка» виступили з інформацією: Оксана Помайда «Меценатська діяльність митрополита Андрея Шептицького», Олена Садова «Андрей Шептицький і Національний музей у Львові».
На завершення Олена Христосенко зачитала вислови Андрея Шептицького, зокрема:
- «Найважливіша справа для Церкви, народу й родин – аби діти були добре виховані».
- «Майбутність належить тим народам, у яких подружжя є святою річчю, ‒ у яких родинне життя є чисте і святе».
- «Хто про дітей не дбає, то гірко у старості спокутує за всі хиби і помилки поганого виховання дітей».
- А правдива любов обнинає всіх ближніх. Годиться в правді своїх близьких більш, а дальших, чужих менше любити, але християнською любов’ю треба усіх ближніх обнимати».
Пророчо та актуально звучать сьогодні слова Митрополита Андрея з далекого 1941 року: «Усі, хто почуваються українцями і хотять працювати для добра України, нехай забудуть про які-небудь партійні роздори, нехай працюють в єдності і згоді над відбудовою так дуже знищеного … нашого економічного, просвітного і культурного життя. Тоді … на підвалинах солідарності і усильної праці всіх українців повстане соборна Україна не тільки як велике слово і ідея, але як живий, життєздатний, здоровий, могутній, державний організм, побудований жертвою життя одних, а муравельною працею, залізними зусиллями і трудами других».
Романа Михайлишин, методист Коледжу
Фото Володимира Крука