«Пам’ятаємо, але не пишаємось»(30 років з дня виведення радянських військ з Афганістану)

25.02.2019 | 10:20

«Пам’ятаємо, але не пишаємося. Це був один зі злочинів комуністичного режиму, який забрав життя тисяч українців на чужій землі, за чужі ідеї та інтереси. Кожен, хто достойно пройшов через пекло Афгану, заслуговує на шану. Але згадування про радянську агресію проти іншої країни, особливо, в час коли жертвою агресії стала Україна – не привід для гордощів чи гучних святкувань», – переконаний голова УІНП Володимир В’ятрович.

В Україні 15 лютого офіційно відзначається відповідно до Указу Президента України № 180/2004 від 11 лютого 2004 року і має назву “День вшанування учасників бойових дій на території інших держав”. В цей день ми віддаємо данину поваги живим, які пройшли крізь горнило воєнних випробувань та згадуємо і шануємо тих, хто не повернувся.

Ці воєнні події вже стали історією, а ті, хто там був – ветеранами, учасниками бойових дій. Всі вони – Герої, продемонстрували вірність військовій  присязі та мужність.

Саме  аналізу  подій Афганської війни була присвячена відкрита лекція кандидата історичних наук Шукалович А.М. Викладач розкрила її причини, хід війни, наслідки та провела паралелі між радянсько-афганським військовим протистоянням та російською збройною агресією проти України.  Під час заходу прозвучали пісні, поезія цього періоду, спогади воїнів-афганців та переглянуто документальну хроніку подій 1979-1989 рр. в Афганістані.

Викладач навела вражаючі дані Українського інституту національної пам’яті: «Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, тобто 3340 днів. За уточненими даними, всього у війні Радянська Армія втратила 14 427 чоловік, поранення і контузії отримали більше 53 тисяч чоловік. Медична допомога була надана 463 тисячам військовослужбовців.

Радянсько-афганську війну пройшло більше 160 000 українців. З них 2 378 загинули, 60 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон. Поранення отримали більше 8 000 українців, з них 4 687 повернулися додому інвалідами.

Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, є 11 українців.»

Анна Миколаївна зазначила, що війна СРСР в Афганістані була політичною помилкою, однак це аж ніяк не применшує особистого подвигу тих, хто став прикладом самопожертви та вірності військовій присязі. Літопис афганської війни містить безліч прикладів героїзму, не применшує честь та гідність воїнів, які самовіддано виконували свій обов’язок в горах та пустелях, в повітрі, в наступі та обороні, при врятуванні бойових товаришів та мирних жителів країни.

Окрім Афганістану, українці несли службу в Лівані, Угорщині, Єгипті, Іраку, Анголі, С’єрра-Ліоне, Чехословаччині, Ефіопії, Югославії. Вони з честю виконали свій військовий обов’язок, стали гідним прикладом людської відданості, героїзму та мужності.

Анна Шукалович  підкреслила, що ветерани війни в Афганістані справжні сини України. Вони – учасники Революції Гідності, з 2014 р. обороняють  державу від російській агресії та активні члени волонтерського руху із забезпечення ресурсами українських військових.

Схиляємо голову перед пам’яттю тих, хто загинув, та вдячні тим, хто сьогодні  з нами.

Івах Оксана, голова циклової комісії

викладачів гуманітарної

та соціально – економічної підготовки