Лекції з методики навчання англійської мови

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Педагогічний коледж

Циклова комісія викладачів

іноземних мов

Олена Гуляйгородська

Лекції з методики навчання англійської мови

Львів – 2015

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Педагогічний коледж

Циклова комісія викладачів іноземних мов

Олена Гуляйгородська

Лекції з методики навчання англійської мови

 (збірник)

Львів

«Малий видавничий центр»

2015

Лекції з методики навчання англійської мови[збірник] [Олена Гуляйгородська] / – Львів: Малий видавничий центр, 2015. – 49с

Збірник лекцій з методики навчання англійської мови призначений для  студентів 1-го курсу спеціальності 5.01010201 «Початкова освіта». У збірнику подано лекції та зразки проведення певних етапів уроку англійської мови в початковій школі.

Розглянуто на засіданні циклової комісії викладачів іноземних мов

Протокол  № ____    від   ______________ 2015р.

Схвалено на засіданні методичної ради Педагогічного коледжу Львівського національного університету імені Івана Франка

Протокол  № ____  від   _____________  2015р.

Зміст

Передмова _______________________________________________3

Лекція 1 Структура уроку в початковій школі ______________________4

Лекція 2 Європейське мовне портфоліо на етапі початкової
школи __________________________________________________11

Лекція 3 The Heart of Teaching: What It Means to be a Great
Teacher _________________________________________________17

Лекція 4 Teaching the Four Skills in the Primary EFL
Classroom _______________________________________________19

Лекція 4 5 Easy Listening Games for ESL Beginners __________________24

Лекція 6 How to Make a Lesson Plan_____________________________27

Лекція 7 Warm-up Games for ESL Kids ___________________________37

Activities Worksheets ________________________________________40

Reference List _____________________________________________49

Передмова

Метою викладання навчальної дисципліни “Методика навчання англійської мови ” є забезпечити методичну підготовку студентів до реалізації їх професійних функцій вчителя англійської мови:

– навчання, виховання та розвиток учнів засобами англійської мови на уроці та в позакласній роботі;

-науково-методичної та організаційно-методичної роботи з запровадженням у навчальний процес нових інформаційних технологій навчання англійської мови;

-навчально-методичної роботи у школі  з вивчення, узагальнення та розповсюдження ефективних методів навчання англійської мови.

Основними завданнями вивчення дисципліни “Методики навчання англійської мови ” є – створити у студентів широку теоретичну базу, що розкриває загальні та спеціальні закономірності процесу навчання англійської мови як засобу спілкування, освіти і розвитку, який включає, крім методичних знань, також знання з суміжних із методикою наук психолого-педагогічного циклу, і на цій основі сформувати знання про зміст і структуру педагогічної діяльності вчителя.

У збірнику подано лекції та зразки проведення певних етапів уроку англійської мови в початковій школі.

Lecture 1

Структура уроку в початковій школі

Проблема дослідження полягає у встановленні адекватності використання структури уроку до знань та методу, якими вони вивчаються.

Мета дослідження полягає у встановленні умов ефективного застосування структури уроку при вивченні навчального матеріалу молодшими школярами.

Об’єктом дослідження є навчальний процес у початковій школі.

Предметом дослідження є структура уроку та умови її ефективного застосування.

Перед сучасною школою стоїть важлива проблема – активізація навчання учнів. Пояснюється це тим, що розв’язання практичних задач здійснення обов’язкової середньої освіти, підвищення якості підготовки випускників загальноосвітньої школи, формування їх активної життєвої позиції – є веління часу в умовах постійних змін, розвитку та нестабільності життя та вимагає пошуку нових підходів до подальшого удосконалення змісту, форм та методів навчання. Один з найважливіших з таких підходів полягає у визначенні шляхів, дидактичних умов та системи засобів реалізації принципу активності в навчанні у сучасних умовах. Реалізація цього принципу у навчанні має вирішальне значення, бо навчання та розвиток носять діяльнісний характер і від якості навчання як діяльності залежить результат навчання, розвитку та виховання учнів. Таким чином, проблема підвищення активності учнів у теперішній час стало провідною проблемою дидактики.

Одним з конкретних шляхів розв’язання вказаних задач є удосконалення змісту, форм та методів навчання. Все це призводить до потреби у глибокому аналізі складу сучасної системи навчання учнів.

Навчальний процес являє собою складну динамічну систему, в якій в органічній єдності здійснюється взаємозв’язок діяльності вчителя (викладання) та учня (навчання). У цій системі під керівництвом вчителя відбувається оволодіння учнем основами наук, способами діяльності, його розвиток. Кожний з суб’єктів (учитель і учень) має свої функції в цій взаємозв’язаній системі. Задача вчителя полягає не тільки в тому, щоб повідомлювати знання, але й керувати процесом засвоєння цих знань та способів їх отримання. Задача учня – оволодівати системою знань, способами їх отримування, переопрацювання, зберігання та використання, виховуючи у себе при цьому необхідні якості особистості.

Уроки в початкових класах мають бути дуже різноманітними не тільки за методами застосування, але й за способами організації навчального процесу, тобто використання оптимальних типів і структур уроку. Необхідно відмітити, що всякий урок має своєрідність, відрізняється від іншого своїми конкретними задачами та змістом.

Під структурою уроку педагогіка розуміє “співвідносність та послідовність проведення частин, етапів уроку, що сприяють виконанню навчальних задач”.

У торії та практиці навчання в залежності від типу учбового заняття склалася його певна структура. Кожний з структурних елементів уроку має свої задачі.

При підборі типу та структури уроку необхідно пам’ятати, що високий рівень уроку забезпечується “раціональним використанням кожної хвилини, правильною постановою перед учнями теми, навчальної та виховної мети та конкретних задач уроку”.

Структура кожного уроку повинна узгоджуватися з логікою навчального процесу та відповідати його закономірностям. Кожний елемент макроструктури уроку являє собою певний крок до досягнення спільної дидактичної мети. Мікроструктура кожного етапу повинна бути гнучкою та враховувати головні фактори та умови, що виявляють значний вплив на результати навчально – виховного процесу: зміст матеріалу, вік і підготовку учнів класу, навчально-матеріальну базу, оточення школи.

Навчально-виховний процес у школі має цілісний характер. Щоб забезпечити подібну цілісність, необхідно використання всіх передбачених дидактикою типів уроку. Так, на одних уроках учні засвоюють знання, на других – навички та вміння, на третіх – привчаються їх використовувати на практиці, на спеціальних уроках окремі поняття приводяться в систему, що веде до засвоєння теорії (системи понять та провідних ідей). Якщо який – небудь тип уроку не планується та відповідна йому ланка навчального процесу випадає, навчання не можна вважати закінченим і в достатній мірі довершеним.

Як показують спостереження, багато ще вчителів нечітко визначають мету і задачі занять, а тому і неправильно встановлюють тип уроку.

Можна сказати, що проблема структури – одна з самих складних у сучасній дидактиці.

Ми спостерігаємо у початкових класах переважно один тип уроку – комбінований. Практично всі рекомендації та методичні розробки для вчителів початкових класів як з математики та і до інших предметів пропонуються з орієнтацією на комбінований урок.

Під час обговорення цього питання на методичних об’єднаннях, практично всі вчителі віддали перевагу комбінованому уроку як єдиному припустимому для початкових класів, мотивуючи це тим, що учні початкової школи потребують постійної зміни діяльності, малих порціях інформації, неможливості довгий час концентрувати увагу на одному виді діяльності. На перший погляд цей тезис суттєвий, але це не значить, що він зовсім заперечує організацію інших форм роботи. Ми ставимо перед собою задачу показати, що альтернативно комбінованому уроку можуть бути подані і другі структури, але розроблені так, щоб зберегти зміну видів діяльності дітей та інші психологічні вимоги до організації пізнавальної діяльності учнів.

Типи та структура уроку у початковій школі

Проблема класифікації уроків має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Не можна чітко організувати процес навчання, не визначивши тип уроку за тими чи іншими ознаками і не зумовивши, який з них найбільше підходить для розв’язання педагогічних задач.

Урок являє собою складне педагогічне утворення. Як і будь – які складні явища, уроки можуть бути поділені на типи за різними ознаками. Тому єдиної загальновизнаної класифікації уроків у сучасній педагогіці не має.

У сучасній педагогічній літературі спостерігаються різні підходи до класифікації типів уроків.

За основу класифікації беруться основні етапи навчального процесу і мають таку послідовність:

• Підготовка або вступ до вивчення теми;
• Первісне сприймання навчального матеріалу;
• Осмислення його шляхом логічного переопрацювання;
• Закріплення засвоєного шляхом повторення різного роду самостійних робіт;
• Оволодіння матеріалом, шляхом застосування одержаних знань на практиці;
• Набування навичок шляхом вправ та тренування;
• Контроль, перевірка та облік;
• Підведення підсумків, узагальнення та систематизація усього пройденого.

Відповідно до цих основних моментів навчання можна виділити такі типи уроків:

• Вступні уроки;
• Уроки первісного ознайомлення з матеріалом;
• Уроки утворення понять, встановлення законів та правил;
• Уроки застосування одержаних знань на практиці;
• Уроки навичок (тренувальні уроки);
• Уроки повторення та узагальнення;
• Контрольні уроки;
• Змішані або комбіновані уроки.

Стосовно до уроку, робота з навчальним матеріалом проводиться за такими етапами:

• Пояснення матеріалу;
• Закріплення знань, умінь та навичок по темі;
• Повторення найбільш важких питань теми;
• Узагальнення знань;
• Перевірка засвоєння матеріалу;
• Робота над помилками.

Кожний з названих етапів – це чергова сходинка у оволодінні навчальним матеріалом. Ці етапи диктуються теорією пізнання.

Отже, питання про типи уроків – це по суті справи питання про процес оволодіння навчальним матеріалом. А тому, і тип уроку повинен визначатися етапами і характером роботи над матеріалом. Цей критерій у якості провідного і повинен бути покладений у основу поділу уроків на типи.

Під час віднесення уроку до того чи іншого типу (наприклад, урок пояснення нового матеріалу, урок закріплення знань, умінь, урок повторення та ін.) враховується переважний характер роботи над матеріалом – пояснення, закріплення, узагальнення та інше.

Для формування умінь творчого застосування знань, навичок та вмінь у комплексі в ситуаціях, що наближаються до життєвих, виробничих, виділяються уроки застосування знань, вмінь та навичок. Кількість їх залежить від характеру навчального предмету, специфіки знань, навичок і вмінь. Під час вивчання великих розділів та важливих для формування в учнів світогляду тем, використовуються уроки узагальнення та систематизації знань. Іноді, уроки даного типу називають уроками узагальнюючого повторення.

Уроки у початкових класах мають бути дуже різноманітними не тільки через застосування різних методів, але й способами організації навчального процесу, тобто використанням оптимальних типів і структур уроку. Для якісного засвоєння знань учнями вчителеві необхідно ретельно підбирати структуру уроку того чи іншого типу, згідно зі змістом навчальних завдань. Навчально – виховний процес у школі має цілісний характер. Щоб забезпечити подібну цілісність, необхідно використання всіх, передбачених дидактикою типів уроку. Важливо також використання їх у системі.

Правильно вибраний тип уроку та співвідносної йому структури приводить до кращих результатів навчального процесу, ніж використання у початковій школі лише комбінованого типу уроку.

А тому вчителям початкових класів належить, враховуючи психологічні та фізіологічні особливості молодших школярів, використовувати різні типи уроків. Треба пам’ятати, що ця методика стимулює активізацію навчання учнів, забезпечує краще засвоєння знань, формування вмінь та навичок, розвиток логічного мислення дітей, виховання інтересу до навчання.

При виборі типу уроку вчителеві належить звернути увагу на:

• Навчальну мету уроку;
• Виховну мету;
• Конкретні задачі;
• Навчальний матеріал;
• Психологічні та фізіологічні особливості дітей.

Отже, високий рівень уроку забезпечується раціональним використанням кожної хвилини, правильною постановою перед учнями теми, навчальної та виховної мети, конкретних задач уроку, що можливо при правильному виборі його типу.

Lecture 2

Європейське мовне портфоліо на етапі початкової школи

Існує багато різних видів портфоліо. Взагалі, у добу Ренесансу співучим італійським словом портфоліо називали теку з малюнками чи кресленнями, яку возили з собою художник та архітектор, сподіваючись на вигідні замовлення .
Що ж означає слово портфоліо, вжите стосовно методики шкільного навчання?
Портфоліо (від англ. portfolio – портфель, папка) – це папка документів з навчального предмета як компонента навчальної діяльності учнів, який ведеться учнями при педагогічному супроводі вчителя.
Як методичний термін це слово вперше прозвучало в США у 80-х роках минулого століття. Пізніше технологія з такою назвою здобула популярність у Канаді, згодом її почали застосовувати в школах Японії та Європи. Відтак шкільне портфоліо охрестили одним з основних трендів сучасної шкільної освіти.
Європейське мовне портфоліо (European Language Portfolio) було розроблене й апробоване Відділом мовної політики при Раді Європи в Страсбурзі в 1998-2000 р.р. Саму ідею було реалізовано в Німеччині, Франції та Швейцарії, після чого вона пройшла успішне випробування в 15 країнах – членах Ради Європи. В Україні Європейське мовне портфоліо було презентовано 2003 року.
До речі, в Раді Європи існує вже 37 національних варіантів мовного портфоліо.
Європейське мовне портфоліо у початковій школі – це інноваційна технологія самооцінки власних досягнень учнів під час оволодіння іноземною/нерідною мовою, що використовує систему європейських рівнів володіння мовою.
Мовне портфоліо – це технологія, за якою учень може самостійно фіксувати та оцінювати свої досягнення і досвід під час оволодіння іноземними мовами у шкільній та позашкільній іншомовній діяльності.
Мовне портфоліо для початкової школи — це щось на зразок ілюстрованого й яскраво оформленого щоденника, який містить зрозумілі й захоплюючі завдання, доступні та цікаві дітям; при цьому повинна задовольнятися потреба молодших школярів у образотворчій діяльності. У такому своєрідному «Щоденнику успіхів» учень фіксуватиме свої досягнення і досвід опанування іноземними мовами.

Робота з МП є важливою для дітей, оскільки:
1) маленькому учневі необхідно усвідомлювати власний успіх — і саме такий успіх, що його можна, «потримати в руках»;
2) молодші школярі прагнуть, щоб їх оцінили й підтримали дорослі, – тільки так розвивається їхня самооцінка: ЄМП надасть можливість взаємодіяти дитині з дорослими (вчителем, батьками);
3) допоможе маленькому учневі побачити сенс у тому, що він робить, і розвивати свою відповідальність;
4) робота з ним розвиватиме усі психічні процеси дітей – сприйняття, мислення, увагу, пам’ять, уяву.

Робота з МП дозволить учневі:
• підвищити свою мотивацію у вивченні іноземної мови та усвідомити цінність міжкультурного спілкування у своїй країні та за її межами;
• правильно організувати самостійну роботу з вивчення іноземних мов;
• оцінити свій рівень володіння іноземними мовами і зіставити його з європейськими нормами;
• визначити (разом з учителем) найбільш раціональні способи вдосконалення своїх знань та вмінь.

Вчителю робота з ЄМП надасть можливість:
• підвищити мотивацію у викладанні будь-якої іноземної мови;
• планувати свою діяльність, орієнтуючись на конкретні комунікативні вміння, що і відображеними у ЄМП як цілі навчання;
• допомогти кожному учневі усвідомити індивідуальний шлях оволодіння мовою, і тим самим формувати автономність учня;
• усвідомити важливість проблеми підтримки мовного розмаїття в класі, школі, регіоні, країні та розвитку багатомовності окремої особистості;
• вносити необхідні корективи в процесі навчання на основі отриманої інформації;
• підвищити свою професійно-методичну майстерність.

Важливо зазначити, що роль ЄМП – супроводжувати іншомовну діяльність учня, спрямовану на формування його комунікативної і міжкультурної компетенцій.

Якщо говорити про структуру і зміст ЄМП для початкової школи, то він включатиме в себе три розділи, яким передує інформація про цілі ЄМП та невеличка автобіографічна сторінка, де учень розмістить своє фото та напише ім’я, назву населеного пункту, в якому живе.
Розділ 1 Мовний паспорт. У ньому учень описуватиме власний досвід вивчення іноземних мов та міжкультурного спілкування, а також фіксуватиме рівень володіння відповідною мовою.
Розділ 2 Мовна біографія. Цей розділ призначений і для самостійного оцінювання учнями рівня володіння іноземними мовами відносно чотирьох видів мовленнєвої діяльності та зазначення своїх успіхів. Усередині кожного рівня мовленнєвої діяльності дано дескриптори (опис комунікативної діяльності) для трьох рівнів: А1 – «Виживання» (Breakthrough), А2 — «Допороговий» (Waystage) і В1 — «Пороговий» (Threshold). Рівень В1 не входитиме до змісту цілей у початковій школі. Цей рівень представлено в дитячому портфоліо для тога, щоб показати дітям нові цілі й надихнути на їх досягнення. В цьому розділі будуть також контрольні листи, кожний з яких розраховано на окрему іноземну мову для самооцінювання із 4-х видів мовленнєвої діяльності з тієї чи іншої іноземної мови. Вони призначені для того, щоб дитина фіксувала свої успіхи хоча б із двох сучасних іноземних мов, які вивчає з 1 та, можливо, з 5 класу або якою певною мірою володіє, виучуючи поза школою.
Розділ 3 Мовне досьє. Це спеціальна папка, в яку діти складатимуть те, що б вони хотіли зберегти й показати іншим, тобто продукти власної діяльності: малюнки та фото з підписами іноземною мовою, письмові завдання, листи від зарубіжного друга, тести з оцінками тощо. Матеріали мовного досьє зберігатимуться в папці з ЄМП.

Звичайно, на початковому етапі у створенні портфоліо беруть участь батьки. Воно є досить простим, з одним розділом «Досьє». З часом допомога батьків зводиться до мінімуму. Я намагаюся будувати свою роботу так, щоб учні самі докладали зусиль до оформлення портфоліо.
Зрозуміло, що оформлення досьє не може викликати в школярів серйозних труднощів: вони охоче збиратимуть у теку (конверт, файли) найбільш вдалі, на їхній погляд, письмові роботи. Ще краще, якщо учні матимуть змогу додати до свого досьє інформацію на електронних носіях (скажімо, складені й розіграні в парах діалоги). До роботи з Європейським мовним портфоліо долучаться й батьки, які бачитимуть успіхи й динаміку роботи своєї дитини. Це сприятиме налагодженню тісної й плідної співпраці учнів-батьків-учителів.
Лише після того, як досьє буде створене, учитель допоможе школярам в оформленні мовної біографії. Дещо пізніше словесник розпочне навчати школярів самооцінювання власних мовленнєвих умінь у відповідності до «вкладених» до мовного паспорта критеріїв.

ЄМП – власність учня. Однією з головних педагогічних функцій цього документа є допомога в розвитку вміння самостійно (автономно) оволодівати іноземними мовами. Тому не допускається використання ЄМП як інструменту дисциплінарного впливу на учня. Завдання вчителя – допомогти учневі побачити свої досягнення й недоліки та окреслити шляхи їх подолання.
Нині розробляється українська версія Європейського мовного портфоліо для дітей 7-12 років на основі:
• концепції ЄМП, розробленій у рамках проекту Ради Європи «Мови на сучасному етапі» з метою формування загального освітнього простору у сфері сучасних європейських мов;
• концепції «Загальноєвропейські компетенції володіння іноземною мовою», викладеної в документі Ради Європи «Modem Languages: Learning, Teaching, Assessment A Common European Framework of Reference» (CEFR).
Початок роботи з ЄМП, що розробляється, передбачений з 2 класу. Вчителеві буде достатньо двох уроків, щоб ознайомити молодших Школярів з новим засобом іншомовного навчання: на першому , – пояснити цілі, зміст і структуру МП, заповнити автобіографічну сторінку; на другому  -заповнити табличку «Мови, які я знаю». Більшу частину часу в 2 класі займатиме робота з третім розділом —! Мовним досьє.
До таблиці самооцінки і до мовного паспорта, так само як і до розділу Мовна біографія, діти звертатимуться починаючи з 3 – 4 класу.
Трьох-чотирьох занять на півріччя буде достатньо для самооцінювання та поповнення учнями свого Мовного досьє. Проміжки між проведенням занять по самооцінюванню мають бути достатніми, щоб учні могли усвідомити свої досягнення.

Планується, що ЄМП для учнів 7-12 років супроводжуватиметься методичною брошурою для вчителя, в якій докладно буде описано цілі, завдання, шлях упровадження цього інструменту в іншомовну діяльність учнів, а також запропоновано певні види діяльності для усвідомленого оволодіння іноземною мовою, засновані на принципах рефлексивного підходу до іншомовного навчання. Подібні види діяльності допоможуть учням розвивати свої навчальні вміння та ставлення до вивчення іноземних мов і культур. У початковій школі вчитель має допомагати учневі не тільки фіксувати його досягнення, а й показувати, чого ще необхідно навчитися, чим оволодіти, щоб уміти використовувати іноземну мову, усвідомлювати свої досягнення й уникати помилок.
Таким чином, використання ЄМП вимагає певної спільної роботи учня та вчителя; важлива роль належить і батькам. У методичній брошурі для вчителя буде розміщена спеціальна сторінка для батьків, тож вони зможуть допомогти дитині з першим і третім розділами ЄМІІ, скориставшись відповідною інформацією. Батьки разом з дітьми можуть добирати матеріал для мовного досьє.
Отже, впровадження ЄМП на етапі початкової школи покликане зробити процес іншомовного навчання більш особистісно зорієнтованим, сприяти підтримці й заохоченню учнів до іншомовної навчальної діяльності, допомагати розвивати здатність до відображення та самооцінювання і, таким чином, поступово підвищувати відповідальність за власне навчання.

Lecture 3

The Heart of Teaching: What It Means to be a Great Teacher

What does it mean to be a great teacher? Of course credentials, knowledge, critical thinking, and all other faculties of intelligence are important. However, a great teacher should be much more than credentials, experience and intelligence.

What lies in the heart of a great teacher?

You are kind: a great teacher shows kindness to students, colleagues, parents and those around her/him. My favourite saying is “kindness makes the world go around”. It truly changes the environment in the classroom and school. Being a kind teacher helps students feel welcomed, cared for and loved.

You are compassionate: Teaching is a very humanistic profession, and compassion is the utmost feeling of understanding, and showing others you are concerned about them. A compassionate teacher models that characteristic to the students with her/his actions, and as a result students will be more open to understanding the world around them.

You are empathetic: Empathy is such an important trait to have and to try to develop in ourselves and our students. Being able to put yourself in someone’s shoes and see things from their perspective can have such a powerful impact on our decisions and actions.

You are positive: Being a positive person, is not an easy task. Being a positive teacher is even harder when we’re always met with problems with very limited solutions. However, staying positive when it’s tough can have such a tremendous positive impact on the students and everyone around us. Looking on the bright side always seems to help make things better.

You are a builder: A great teacher bridges gaps and builds relationships, friendships, and a community. Teachers always look to make things better and improve things in and outside of the classroom. Building a community is something a great teacher seeks to do in the classroom and extends that to the entire school and its community.

You inspire: Everyone looks at a great teacher and they want to be a better teacher, they want to be a better student, even better, they want to be a better person. A great teacher uncovers hidden treasures, possibilities and magic right before everyone’s eyes.

Lecture 4

Teaching the Four Skills in the Primary EFL Classroom

Introduction

The teaching of English as a foreign language is now one of the most important subjects in most European primary schools. The implementation of English has brought along the need to establish clear objectives that are different to the ones traditionally assigned to secondary schools. While in secondary schools we still find, in many cases, a teaching based in the formal aspects of the language, i.e. grammar; primary school teachers have had to adopt a different approach as the age of the children make the teaching of formal aspects not advisable. As a result of this point of view, the different Educational Departments have decided to establish, as the main purpose of the EFL teaching, the development of the four skills: listening, speaking, reading and writing. However, the implementation of this approach has not been trouble-free as many teachers insist on asking their children to understand every single word they listen to or read, or expect their pupils to write or speak without making the mistakes normally found in the process of acquiring any language.

The main purpose of this paper is to provide some guidelines that we hope can be useful to teachers of English as a foreign language in primary schools.

Listening

Listening is the language skill which learners usually find the most difficult. This often is because they feel under unnecessary pressure to understand every word. To achieve the aims related to this skill, the teacher plays an important role that is defined in the following steps.

1. It is important to help pupils prepare for the listening task well before they hear the text itself. First of all the teacher must ensure that the pupils understand the language they need to complete the task and are fully aware of exactly what is expected of them. Reassure the pupils that they do not need to understand every word they hear.
2. The next important step is to encourage pupils to anticipate what they are going to hear. In everyday life, the situation, the speaker, and visual clues all help us to decode oral messages. A way to make things a bit easier to the pupils is to present the listening activity within the context of the topic of a teaching unit. This in itself will help pupils to predict what the answers might be. The teacher can help them further by asking questions and using the illustrations to encourage pupils to guess the answers even before they hear the text.
3. During the listening the pupils should be able to concentrate on understanding the message so make sure they are not trying to read, draw, and write at the same time. Always give a second chance to listen to the text to provide a new opportunity to those who were not able to do the task.
4. Finally, when pupils have completed the activity, invite answers from the whole class. Try not to put individual pupils under undue pressure. Rather than confirming whether an answer is correct or not, play the cassette again and allow pupils to listen again for confirmation. You may be given a variety of answers, in which case list them all on the board and play the text again, so that the class can listen and choose the correct one. Even if the pupils all appear to have completed the task successfully, always encourage them to listen to the text once more and check their answers for themselves.

Speaking

First of all, we must take into account that the level of language input (listening) must be higher than the level of language production expected of the pupils. So we have many speaking activities used in the first levels that enable pupils to participate with a minimal verbal response. However in the last levels, pupils are encouraged to begin to manipulate language and express themselves in a much more personal way.

In primary schools two main types of speaking activities are used. The first type, songs, chants, and poems, encourages pupils to mimic the model they hear on the cassette. This helps pupils to master the sounds, rhythms, and intonation of the English language through simple reproduction. The games and pair work activities on the other hand, although always based on a given model, encourage the pupils to begin to manipulate the language by presenting them with a certain amount of choice, albeit within a fairly controlled situation.

In order for any speaking activity to be successful children need to acknowledge that there is a real reason for asking a question or giving a piece of information. Therefore, make sure the activities you present to the pupils, provide a reason for speaking, whether this is to play a game or to find out real information about friends in the class.

Once the activity begins, make sure that the children are speaking as much English as possible without interfering to correct the mistakes that they will probably make. Try to treat errors casually by praising the utterance and simply repeating it correctly without necessarily highlighting the errors. And finally, always offer praise for effort regardless of the accuracy of the English produced.

Reading

In order to make reading an interesting challenge as opposed to a tedious chore, it is important that pupils do not labour over every word, whether they are skimming the text for general meaning or scanning it to pick out specific information. Other things to keep in mind are:

1. When choosing texts consider not only their difficulty level, but also their interest or their humour so that children will want to read for the same reasons they read in their own language: to be entertained or to find out something they do not already know.
2. As with listening activities, it is important to spend time preparing for the task by using the illustrations (a usual feature in reading activities for children), pupils’ own knowledge about the subject matter, and key vocabulary to help the pupils to predict the general content of the text. Discuss the subject and ask questions to elicit language and to stimulate the pupils’ interest in the text before they begin reading. Also make sure that the pupils understand the essential vocabulary they need to complete the task before they begin to read.
3. While the children are reading the text, move around the class providing support if pupils need it. Where possible, encourage pupils to work out the meaning of vocabulary as they come across it, using the context and the supporting illustrations.
4. Do not encourage pupils to read texts aloud unless this is to learn a play or recite a poem. Reading aloud inhibits most pupils and forces them to concentrate on what they are saying as opposed to what they are reading and the meaning is very often lost.

Writing

In primary schools, EFL pupils progress from writing isolated words and phrases, to short paragraphs about themselves or about very familiar topics (family, home, hobbies, friends, food, etc.)

Since many pupils at this level are not yet capable either linguistically or intellectually of creating a piece of written text from scratch, it is important that time is spent building up the language they will need and providing a model on which they can then base their own efforts. The writing activities should therefore be based on a parallel text and guide the pupils, using simple cues. These writing activities generally appear towards the end of a unit so that pupils have had plenty of exposure to the language and practice of the main structures and vocabulary they need.

At this stage, the pupils’ work will invariably contain mistakes. Again, the teacher should try to be sensitive in his/her correction and not necessarily insist on every error being highlighted. A piece of written work covered in red pen is demoralizing and generally counter-productive. Where possible, encourage pupils to correct their own mistakes as they work. If there is time, encourage pupils to decorate their written work and where feasible display their efforts in the classroom.

Lecture 5

5 Easy Listening Games for ESL Beginners

ESL beginners may not be able to say a whole lot, after all their vocabulary and grammar are rather limited. But in order to start speaking, they have to start listening.

And not just listening to the correct pronunciation, intonation and stress. I mean really listening. Listening for meaning. Listening for context. Listening for real comprehension.

You may think there isn’t a whole lot beginners can comprehend, but you’ll be surprised. Try playing these simple listening games. They may be easy, but for students who are just starting out in their English learning journey, they can be highly effective ways to train in the basic skills they will use on a daily basis in the near future!

How to Help ESL Beginners Improve their Listening Skills: 5 Easy Games

1. Listen for it!

One of the most essential listening skills your students should develop involves listening for key information, which often includes numbers, facts, hours, dates or other essential info. To help them train for this skill, first give them some context: You will listen to a man asking for information at the train station. Then, before they listen, give them something they will have to find out: What time does the train to Boston leave? Now here comes the “game” aspect of it. You can:

Divide the class into teams and have a team member raise their hand/ring a bell as soon as they hear the answer. Then, you do the same with another short audio track. You ask a question and play the audio; the team that answers first gets a point. And the team with the most points at the end wins.

Have each student participate individually, but make sure everyone participates, not the same students over and over again.

2. 2. Unmusical Chairs

This easy listening game works great with young learners. Arrange chairs as if to play musical chairs. Students will walk around them, but in this case they won’t be listening to a song. They will listen to a conversation. As always, give them the context and ask them a question: What is Tom’s favorite food? Students walk around the chairs as you play the audio and the student/s who hear the answer to the question sit/s down. Pause the audio. Those who are seated answer the question, and if it’s correct they will remain seated. If several students sit down at the same time, that’s fine, but ask them to whisper the answer in your ear to make sure they all heard the answer from the audio.

Ask another question (whose answer will come up next in the audio). The students who were left standing now walk around the chairs till they hear the answer. Go on asking questions and giving students the opportunity to secure a seat. The last student left standing, like the usual game of musical chairs is left out of the next round. A chair is removed from the circle and so it continues until you have one chair and two students competing to answer the final question.

It’s convenient to have the script of the audio so it’s easier for you to ask the questions. Also, bear in mind you will play longer with a longer audio, but you can also play with several short ones. The game will go much faster if several students sit down (have the answer) at the same time, but only those who got it right should remain seated.

3. 3. Which one is it?

Something that is particularly difficult for ESL students is listening to the subtle differences between words that have a different, but similar spelling. These are words like leave/live, fill/feel, tree/three, fit/feet, etc… So here’s a great game you can play. Have a set of cards printed out with these troublesome words. Divide the class into two teams. Students take turns. You place the two cards on the desk in front of them: live and leave. Say one of the words out loud: live. If the student chooses the right card, the team gets 2 points. Now, if the student is unsure, he/she may choose to request “an example”, i.e. the word used in a sentence: I live a few blocks from here. If the student chooses the right card in this case, the team gets 1 point.

4. 4. Word of Mouth

Here’s another game you can play with the same easily confused words from above. Divide students into two teams. Whisper a word to a student, who must then whisper it to the student next to him/her, and so it goes until the last student in line hast to say the word out loud. If he/she pronounces it correctly, the team gets a point.

A variation of this would be not to whisper to the first student but show him/her the word written down on a piece of paper.

5. 5. Step by Step

Another important listening skill students must develop is learning to understand step by step instructions. Try this fun listening game, which also helps them practice asking for and giving directions. You’ll need a “city map”; you can use a real map, or better yet create one with your students’ desks, so they have actual “streets” to walk on. Start at any give point, say the “bank”, and have a students ask for directions to another location. Tell them how to get there. The student must trace his/her finger along the route you indicated, or walk all the way there. Students who manage to reach their destination/don’t get lost win points!

Lecture 6

How to Make a Lesson Plan

Four Methods:Sample Lesson Plans Creating the Basic Structure Planning Out the Stages Being Prepared

Making an effective lesson plans takes time, diligence, and an understanding of your students’ goals and abilities. The goal, as with all teaching, is to motivate the students to take in what you are teaching and to retain as much as possible. Here are some ideas that will help you get the most out of your class.

Sample Lesson Plan for Younger Children

Lesson: Teaching the Seasons

Objective: Teach students about the different seasons of the year: Spring, Summer, Fall, Winter.

Materials: Construction paper, arts and craft supplies, calendar, photos of each season, four children’s books

Procedure:

12:00–12:15 → Show different pictures of each season. Start with spring and progress all the way to winter, explaining the weather in each season and using the pictures as a visual aid.

12:15–12:30 → Read four short children’s books, each telling a story about a different season. This will give the students something familiar to associate with each season.

12:30–12:45 → Put the children at different tables, and hand out art supplies. Demonstrate to them what the project is: a large piece of construction paper split into fourths. In each corner, the students will be doing art that reflects each season. For spring, they can make flowers; for summer, they can make a sun; for fall, they can make leaves; for winter, a snowman.

12:45–1:45 → Give the students ample time to complete this project. Go around and help them construct this piece of art and label each of the seasons. Frequently ask questions when going around about other things each season includes. For example, summer is a time to go to the beach, while winter is a time to wear coats, mittens, and scarves.

1:45–2:00 → Clean up art projects, and hang them around classroom.

2:00–2:15 → Have a final wrap-up with the children with a question and answer period about each season. Ask them what kinds of things they associate with each season, including things like weather and also personal memories. This will solidify that they understand the lesson completely.

Homework: Have them draw a picture at home including something from one specific season of their choice. They will have to come in the next day and show the class their drawing and explain why it fits into one particular season.

Method 1 of 3: Creating the Basic Structure

1. Know your objective. At the beginning of every lesson, write your lesson plan goal at the top. It should be incredibly simple. Something like, “Students will be able to identify different animal body structures that enable eating, breathing, moving, and thriving.” Basically, it’s what your students can do after you’re done with them! If you want to do a bit extra, add how they might do this (through video, games, flashcards, etc.).
   • If you’re working with very young students, you may have more basic aims like “Improving reading or writing skills.” It can be skill-based or conceptual. See the related wikiHow on how to write an educational objective for more specific information

2. 2. Write your overview. Use broad strokes to outline the big ideas for the class. For example, if your class is about Shakespeare’s Hamlet, your overview might include covering where in the Shakespearean canon “Hamlet” resides; how factual the history described might be; and how themes of desire and subterfuge might relate to current events.

• This depends on the length of your class. We’ll cover about half a dozen basic steps to any lesson, all of which should be included in your overview. You’re welcome to have more, however.

3. 3. Plan your timeline. If there’s a lot to cover in a fixed amount of time, break your plan into sections that you can speed up or slow down to accommodate changes as they happen. We’ll use a 1-hour class as an example.

• 1:00-1:10: Warm up. Bring class into focus and recap yesterday’s discussion on great tragedies; relate it to Hamlet.
• 1:10-1:25: Present information. Discuss Shakespearean history briefly, focusing on his creative period 2 years before and after Hamlet.
• 1:25-1:40: Guided practice. Class discussion regarding major themes in the play.
• 1:40-1:55: Freer practice. Class writes single paragraph describing current event in Shakespearean terms. Individually encourage bright students to write 2 paragraphs, and coach slower students.
• 1:55-2:00: Collect papers, assign homework, dismiss class.

4. 4. Get to know your students. Identify clearly who you are going to educate. What is their learning style (visual, auditory, tactile or a combination)? What might they already know, and where might they be deficient? Focus your plan to fit the overall group of students you have in class, and then make modifications as necessary to account for students with disabilities, those who are struggling or unmotivated, and those who are gifted.

• Odds are you’ll be working with a pile of extroverts and Some students will benefit more from working alone while others will thrive in pair work or in groups. Knowing this will help you format activities to different interaction preferences.
• You’ll also wind up having a few students that know just about as much as you do on the topic (unfortunately!) and some that, while smart, look at you like you’re speaking Neptunian. If you know who these kids are, you’ll know how to pair them up and divide them (to conquer!).

5. 5. Use multiple student interaction patterns. Some students do well on their own, others in pairs, and yet others in big groups. So long as you’re letting them interact and build off each other, you’re doing your job. But since each student is different, try to allow opportunities for all types of interactions. Your students (and the cohesion of the class) will be better for it!

• Really, any activity can be manipulated to be done separately, in pairs, or in groups. If you have ideas already mapped out, see if you can revamp them at all to mix it up. It often just encompasses finding more pairs of scissors!

6. 6. Address a variety of learning styles. You’re bound to have some students that can’t sit through a 25-minute video and others who can’t be bothered to read a two-page excerpt from a book. Neither is dumber than the other, so do them a service by switching up your activities to utilize every student’s abilities.

• Every student learns Some need to see the info, some need to hear it, and others need to literally get their hands on it. If you’ve spent a great while talking, stop and let them talk about it. If they’ve been reading, come up with a hands-on activity to put their knowledge to use. They’ll get less bored, too!

Method 2 of 3: Planning Out the Stages

1. 1. Warm them up. At the beginning of every class, the students’ brains aren’t primed yet for the content. If someone just started explaining open heart surgery, you’d probably be all, “Woah, woah. Slow down. Go back to “take the scalpel.”” Ease them into it. That’s what the warm up is for — it not only gauges their knowledge, but it gets them into your groove.

• The warm up can be a simple game (possibly about vocab on the topic to see where their current knowledge lies (or what they remember from last week!) or it can be questions, a mingle, or pictures used to start a conversation. Whatever it is, get them talking. Get them thinking about the topic (even if you don’t explicitly say it yet).

2. 2. Present the information. That’s just about as straightforward as it gets, huh? However your format, you need to start with the information presented. It could be a video, a song, text, or even a concept. It’s the very core the entire lesson is based on. Without this, the students will go nowhere.

• Depending on your students’ levels, you may have to go pretty bare bones. Think about how far back you need to go. The sentence “He put the coat on the rack” makes no sense if you don’t know what “coat” and “rack” mean. Give them the very basic concept and let the next lesson (or two) cultivate it.
• You may find it useful to flat out tell the students what they’ll be learning. That is, give them your objective. You can’t make it any clearer than that! That way, they’ll walk away knowing what they learned that day. No two ways around it!

3. 3. Do a guided practice. Now that the students have received the information, you need to devise an activity that allows them to put it into action. However, it’s still new to them, so start off with an activity that has training wheels. Think worksheets, matching, or using pictures. You wouldn’t write an essay before you do a fill-in-the-blank!

• If you have time for two activities, all the better. It’s a good idea to test their knowledge on two different levels — for example, writing and speaking (two very different skills). Try to incorporate different activities for students that have different aptitudes.

4. 4. Check their work and assess their progress. After the guided practice, assess your students. Do they seem to understand what you’ve presented so far? If so, great. You can move on, possibly adding more difficult elements of the concept or practicing harder skills. If they’re not getting it, go back to the information. How do you need to present it differently?

• If you’ve been teaching the same group for a while, odds are you know the students who might struggle with certain concepts. If that’s the case, pair them with stronger students to keep the class going. You don’t want certain students left behind, but you also don’t want the class held up, waiting for everyone to get on the same level.

5. 5. Do a freer practice. Now that the students have the basics, allow them to exercise their knowledge on their own. That doesn’t mean you leave the room! It just means they get to do a more creative endeavor that lets their minds really wrap around the information you’ve presented to them. How can you let their minds flourish?

• It all depends on the subject at hand and the skills you want to use. It can be anything from a 20-minute puppet making project to a two-week long dalliance with the oversoul in a heated debate on transcendentalism.

6. 6. Leave time for questions. If you have a class with ample time to cover the subject matter, leave ten minutes or so at the end for questions. This could start out as a discussion and morph into more probing questions on the issue at hand. Or it could just be time for clarification — both will benefit your students.

• If you have a group full of kids that can’t be paid to raise their hands, turn them amongst themselves. Give them an aspect of the topic to discuss and 5 minutes to converse about it. Then bring the focus to the front of the class and lead a group discussion. Interesting points are bound to pop up!

7. 7. Conclude the lesson concretely. In a sense, a lesson is like a conversation. If you just stop it, it seems like it’s left hanging in mid-air. It’s not bad…it’s just sort of a strange, uncomfortable feeling. If time allots for it, sum up the day with the students. It’s a good idea to literally show them they’ve learned something!

• Take five minutes to go over concepts for the day. Ask them concept-checking questions (not introducing new information) to reiterate what the both of you have done and gained from the day. It’s sort of a full-circle type of thing, bookending your work!

Method 3 of 3: Being Prepared

1. 1. If you’re nervous, script it out. New teachers will find solace in scripting out a lesson. While this takes way more time than a lesson should, if it would help you, do it. It may ease your nerves if you know exactly what questions you want to ask and where you want the conversation to go.

• As you teach, do this less and less. Eventually, you’ll be able to go in with practically nothing at all. You shouldn’t be spending more time planning and writing out than you are delivering! Just use this as an initial training device.

2. 2. Allow for wiggle room. You’ve written out your timeline to the minute, right? Fantastic — but know that’s only really for reference. You’re not going to say, “Kids! It’s 1:15! STOP EVERYTHING YOU’RE DOING.” That’s not really how teaching works. While you should try to stick to this plan within reason, you’ll need to allow yourself some wiggle room.

• If you find yourself running over, know what you can and cannot scratch. What must you cover in order for the children to learn most? What is just fluff and time killers? On the other side of the coin — if you have time left over, have another activity in your sleeve to pull out if need be.

3. 3. Over-plan the class. Knowing that you have plenty to do is a much better problem than not having enough. Even though you have a timeline, plan on the underside. If something might take 20 minutes, allow it 15. You never know what your students will just whiz through!

• The easiest thing to do is to come up with a quick concluding game or discussion. Throw the students together and have them discuss their opinions or ask questions.

4. 4. Make it so a substitute could understand. On the off chance something happens and you can’t teach the lesson, you’ll want to have a plan someone else could understand. The other side of this is if you write it in advance and forget, it’ll be easier to jog your memory if it’s clear.

• There are many templates you can find online — or ask other teachers what format they use. If you stick to one it’ll be better for your brain, too. The more consistencies, the better!

5. 5. Form a back-up plan. In your teaching career, you’re going to have days where students whiz through your plan and leave you dumbfounded. You’ll also have days where tests got moved, half the class showed up, or the video you had planned got eaten by the DVD player. When this day rears its ugly head, you gotta have a back-up plan.

• Most veteran teachers have a handful of lesson plans under their belt that they can whip out at any time. If you had a particularly successful lesson on Punnett squares, keep that material for later. You can turn it into a different lesson with another class about evolution, natural selection, or genes depending on the next class’ ability. Or you could have a lesson on Beyoncé up your sleeve (think the civil or women’s rights movement, progression of pop music, or just a music lesson for a Friday afternoon). Whichever.

Tips

• After the class ends, review your plan and how it worked in actuality. What will you do differently next time?
• Preview new material with the students and give them their study goals a week or two in advance.
• Remember to match what you are teaching with your state or local school district standards.
• Be prepared to divert from the lesson plan. Plan how to guide the class’s attention back to you when it wanders.
• If lesson plans aren’t your thing, consider the Dogme teaching method. It involves no textbooks and allows the students to take control.^[1]
• Be clear that you will expect them to respond to questions in class by a certain date.

Lecture 7

Warm-up Games for ESL Kids

Attention

Good at the beginning of class to wake everyone up! Call out commands such as: Attention, salute, march in place…stop, sit down, stand up, walk in a circle, clap your hands…stop, run in place…stop, jumping jacks…stop, swim in place….stop, etc. At first students will copy you but later they should be able to do the commands without you. (Submitted by Tania Bibbo).

Exercises

This one is great for over excited Ss who need to burn off a bit of energy.  It’s also good for classroom commands and numbers.  Stand the students in a line and call out instructions: “Jump 10 times”, “Turn around 4 times” etc.  Other good ones to use are: run (on the spot), hop, hands up & down, touch your (body part), stand up & sit down and star jump.

Knock-Knock

This can be used at the beginning of each class.  Teach the Ss to knock on the door before entering the classroom.  There are 2 variations for the next step: 1.  When the S knocks, T says “Who’s there?”.  The S replies “It’s (Koji)” and then the T says “Come in (Koji)”.  2.  When the S knocks the T must guess who it is “Is that (Koji)?”.  The S replies yes or no – if no, the T continues guessing.  Having your Ss develop their own knocking styles makes this even more fun.

Name Game

Good for a first class.  Sit the Ss in a circle.  Point to yourself and say your name “I’m Jason”.  Then Ss say their names around the circle.

Name Memorizing Game

Have children sit in a circle. Start by saying “my name is..” and then answer a question about yourself. For example “My name is Jo and I like the color Purple.” The next person says “This is Jo and he likes the color purple and my name is Rose and I am 8 years old.” The next person says “That is Jo he likes Purple, this is Rose and she is 8 and I am Jeremy and I like the color blue.” It’s a chain and the kids have to repeat what the last people have said about themselves. It’s really hard to be the last person in the circle! (Submitted by Danielle)

Puppet Conversation

Hand puppets really liven up a classroom, especially for young learners who are shy when talking to the T.  You’ll probably find that some Ss prefer talking to the puppet than to you!  Fun puppet characters (such as Sesame Street’s Cookie Monster) that talk to Ss can produce unexpected results.  I always use Cookie Monster at the beginning of my young classes.  Here’s what I do: 1. Cookie Monster is sleeping in a bag.  Each S has to shout “Wake up Cookie Monster!” into the bag.  Cookie Monster only wakes up when the whole class shout together into the bag.  2.  Cookie Monster says hello to each S and asks them questions (their names, how they are, how old they are, etc.).  Ss reply and asks Cookie Monster the same questions.  3.  Ss and Cookie Monster sing the ‘Hello Song’ together.  4.  Cookie Monster says goodbye to each S individually and then goes back to sleep in the bag.  The actual lesson can now start.

Spin the Bottle

Sit Ss in a circle with a bottle in the middle.  T Spins the bottle.  When it stops spinning the S it is pointing to has to answer a question.  If the answer is correct then that S can spin the bottle.  This is a good class warm up activity (e.g. What did you do last weekend? Did it rain yesterday? What did you have for breakfast this morning?)

Рівні володіння мовою: глобальна шкала

Be like Bill for grammar (and vocabulary) practice

The third person singular of the Present Simple tense is known to be particularly problematic for learners and when the “Be Like Bill” meme took social media by storm last week, I thought that it presents a wonderful opportunity to practise the problematic structure.

Background

If you don’t know Be Like Bill, it works something like this: you see in your feed an image one of your Facebook friends has posted which looks like this.

You click on the image and after being redirected to the meme generator, you enter your name and gender, and the app generates a similar nonsensical story about you which always ends with “(Mike / Jane / Leo / Farouk) is smart. Be like (Mike / Jane / Leo / Farouk)“and has a stick figure sporting a bobble hat.

But what if you could get your students write their own “memes”?

Activity

Level: Elementary – Pre-intermediate (A2)

Focus: Writing

Aim: Practise affirmative and negative sentences in the Present Simple – 3rd person

Procedure

Vocabulary to pre-teach

You might want to clarify the meaning of these:

Meme – an image or catchphrase that spreads very quickly via the internet (cf. = go viral)

Stick figure or matchstick figure – a picture of a person with thin lines for arms/legs and a circle for the head

Bobble hat – a wool hat with a small round wool ball on top (sometimes referred to as “pompom”)

Writing activity

Show / hand out a copy of a Be like Bill picture from the “official” Be like Bill Facebook page

for example, this one or the image above:

Ask students if they’ve seen similar images (memes) in their Facebook feed.

Provide a template on the board: 

(1) This is …

(2) … is __________________

(3) …  _____s _____________ (affirmative statement)

(4) …  doesn’t _____________ (negative statement)

(5) … is smart.

(6) Be like …

Put students into pairs and ask them to write a meme about their partner.
Circulate and help students with the language, i.e. feed in appropriate lexis for students’ memes.

Rules

(1) and (6) should always be the same

(3), (4) one should be an affirmative and the other a negative sentence (5) “smart” can be substituted for another adjective, but I’d keep “smart” if you don’t want your students to write nasty things about each other.

Lo-tech version

Students write it on a piece of paper and draw a stick man with a bobble hat.

After they’ve finished, hang the drawings on the walls, ask your students to walk around, read the texts and choose the best one.

Hi-tech version

On their smartphones (or other handheld devices), students to go to an online meme generator: https://imgflip.com/memegenerator/Be-Like-Bill

Write the text in the text boxes. Click on “More options”, then +Add Another Text Box (x2) so that you have a total of 6 text boxes.

Tech adjustments

• Change the colour of the boxes, so that the first one is black and the second one white (by default it’s the other way around)
• Change “Font” to Arial and “Max font size” to 16
• Untick/uncheck “Use all caps”
• Tick/check “Enable drag&drop and resize”

Drag the boxes to arrange them in the right order (following the template)

Click on “Generate meme”

Make necessary adjustments or edits by clicking on “Change settings” at the bottom.

When you’re happy with the result, you can save the image (right click + Save image as…) or use the Image HTML to embed it into a class blog.

Example

The activity is aimed at pre-intermediate students, but I’ve used it with an upper-intermediate class and was surprised at how many mistakes they’d made. This is one of the memes my students came up with:
This is Silvia
Silvia is learning English.
Silvia doesn’t skip lessons.
Silvia thinks her English isn’t good although we all know it’s not true.
Silvia is modest.
Be like Silvia.

Lexical variation

To add some vocabulary to this otherwise purely grammar-practice activity (what’s happened to you, Leo?!), provide the following pairs of collocations / phrases on the board or in a handout:

like his/her sister – argue over little things (with)

eat out – be a good cook 

have a real camera – take photos with a smartphone

look after his/her heath – eat junk food

take the bus – live close to the school

do homework – make up excuses (for)

play with his/her phone in class – listen to the teacher
Students have to write memes with the above prompts; they should decide which collocation will go into the affirmative and which one into the negative sentence, for example:

Mark lives close to the school.
Mark doesn’t take the bus to school; he walks.
Mark is smart… etc

Board Plans:

Reference List

1. 1. Довідник учителя англійської мови в запитаннях та відповідях / Авт.- упорядн. С. Ф. Корогодіна, О. С. Любченко. – X.: Веста: Видавництво „Ранок“, 2006. – 576 с.
2. Книга для вчителя іноземної мови: Довідково-методичне видання / Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика – К.: Партнер, 1997 – 193 с.
3. 3. Мансі Є. О. English: Фонетика, граматика, тексти, діалоги, розмовні теми. Підручник. – К.: Видавничий центр “Логос”, 2004. – 368 с.
4. 4. Мансі Є. О. English: Тексти. Підручник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2004. – 528 с.
5. 5. Evans V., Dooley J. Enterprise. – Express Publishing, 2010.
6. 6. Falla T., Davies P. A. Solutions. – Oxford University Press, 2011.
7. 7. Hutchinson T. English for Life. – Oxford University Press, 2012.
8. Mary Slattery&Jane Willis English for Primary Teachers. – Oxford University Press, 2012.

1. www.cambridge.org
2. www.longman.com
3. www.oup.com/elt

 Завантажити лекції PDF