«Через роки, через віки ми чуєм голос твій, Тарасе»
Щовесни, коли тануть сніги
І на рясті засяє веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка
12 березня 2019 року студенти груп ДШС-11, ШКД-11 та викладачі циклової комісії української мови, методики навчання, дитячої літератури, діловодства та іноземних мов відвідали Народний музей Тараса Шевченка. Екскурсію провела Зеновія Філіпчук (випускниця Педагогічного коледжу), яка зазначила, що кімната-музей Тараса Шевченка відкрита 7 березня 2004 року в приміщенні Львівського Палацу мистецтв. У березні 2006 року під час урочистих Шевченківських святкувань музеєві присвоєне звання громадського.
В основу створення кімнати-музею лягли оригінальні твори львівських художників, що впродовж восьми експедицій (1997-2003 рр.) мандрували тими шляхами, які зі своїми роздумами пройшов Кобзар (Україна, Вільнюс, Петербург, Казахстан).
Ця кімната уособлює і бібліотеку, і виставкову залу, і музей. Адже кімната-музей складається із кількох тематичних експозицій.
У числі експонатів музею – ікона з Шевченкового краю “Христос – недремне око” та кролевецький рушник ХІХ ст., подаровані художником-колекціонером Т.Лозинським. Окрему експозицію становлять різноманітні видання “Кобзаря”, подаровані як львів’янами, так і мешканцями інших місцевостей України, а також гостями з-за кордону, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, філателія.
Тарас Григорович Шевченко – велика і невмируща слава українського народу. У його особі український народ ніби об’єднав найкращі сили й обрав співцем своєї історичної слави та гіркої долі, виразником власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштовував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його полум’яному слові все те, що таїлося в глибині душі народу. Як весна оновлює природу, так само поезія Великого Тараса оновлює наші душі, закликає бути чесними і милосердними, щиро любити свій народ, свою Україну.
Соболевська Оксана, викладач української мови