Техноекологія

Тип: Нормативний

Відділення: циклова комісія спеціальності екологія

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
54Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
536Стельмащук С. Я.ПКБ-31

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
536ПКК-31Стельмащук С. Я.

Опис курсу

Техноекологія – це міждисциплінарна наука, що зосереджена на вивченні основних видів техногенної діяльності людини, яка спричинює забруднення навколишнього природного середовища. Ця дисципліна сформувалася на стику екології, екології людини й екології рослин, гідроекології та геоекології, конкретизувавши види негативного впливу різноманітних технологічних процесів на довкілля. Вона досліджує взаємодію технічної діяльності з природними системами, виявляє та аналізує екологічні ризики, а також розробляє шляхи мінімізації негативних наслідків.

Курс «Техноекологія» розрахований на 72 години, з яких 36 годин лекційних занять та 72 години виділено на лабораторні заняття.

Курс розділений на чотири змістових модулі:

У першому модулі «Загальні аспекти техноекології» висвітлюються питання: сутність, предмет, об’єкт та основні завдання техноекології, історичні етапи розвитку техногенезу, зростання кількості населення Землі та його вплив на довкілля, завдання техноекології в контексті стійкого розвитку, а також методи її дослідження. Значна увага приділяється основним екологічним наслідкам, пов’язаним з техногенезом, масштабам споживання природних ресурсів, впливу техногенних об’єктів на компоненти довкілля, концепціям екологічного та водного відбитку, а також конфліктним ситуаціям промислового природокористування. Окремо розглядаються основні забруднювачі довкілля, їх класифікація, джерела, синергічна дія та методи моніторингу і контролю.

У другому модулі «Галузева техноекологія» висвітлюються питання впливу на навколишнє природне середовище різних галузей промисловості:

  • електроенергетики (теплові, атомні, гідроелектростанції та альтернативні джерела енергії).
  • транспорту (автомобільний, залізничний, морський, річковий, авіаційний, трубопровідний).
  • металургійного виробництва (чорна та кольорова металургія).
  • паливно-енергетичного комплексу (нафтогазовий та вугільний).
  • хімічної промисловості (виробництво добрив, пластмас, нафтохімія, фармацевтика, лакофарбова промисловість, а також хімічні катастрофи та заходи мінімізації впливу).

Третій модуль «Управління відходами» розглядає екологічні проблеми житлово-комунального господарства (ЖКГ) в урбоекосистемах, а також детально вивчає питання твердих промислових відходів: джерела їх утворення, екологічні аспекти проблеми, шляхи вирішення, раціональне використання сировини та вторинну переробку, знешкодження та захоронення. Особлива увага приділяється проблемам накопичення та утилізації твердих побутових відходів.

Четвертий модуль «Екологічні наслідки, ризики та виклики техногенного впливу» зосереджений на таких критичних аспектах, як екологічні наслідки військових конфліктів (прямі, опосередковані, довгострокові, законодавчі аспекти та роль міжнародних організацій), екологічні хвороби (постановка проблеми, термінологія, діагностика, приклади та роль ксенобіотиків), а також загальний техногенно-екологічний стан України, його основні джерела та шляхи поліпшення.

На лабораторних заняттях студенти закріплюють теоретичні знання, проводячи практичні розрахунки забруднення навколишнього середовища підприємствами різних галузей, оцінку еколого-економічної збалансованості техноекосистем та аналіз антропоекологічного ризику на території України.

 Мета та цілі навчальної дисципліни

Дисципліна «Техноекологія» призначена для підготовки фахового молодшого бакалавра з належним рівнем екологічної освіти за спеціальністю 101 Екологія.

Мета курсу

Метою курсу “Техноекологія” є формування у здобувачів вищої освіти системних знань про взаємодію техносфери та біосфери, формування екологічного мислення, а також практичних навичок для оцінки, прогнозування та зменшення негативного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, задля забезпечення сталого розвитку.

Цілі курсу

Для досягнення поставленої мети курс спрямований на вирішення таких цілей:

  • ознайомити студентів з основними поняттями, термінологією та аксіомами техноекології, включаючи взаємозв’язок біосфери та техносфери, а також різноманіттям техногенних забруднень;
  • вивчити принципи функціонування техносфери, використання природних ресурсів та обміну речовин, а також особливості техногенезу та його впливу на геосистеми.
  • надати знання про екологічні аспекти діяльності ключових промислових галузей (хімічної, паливної, енергетичної, металургійної, агропромислового комплексу, комунального господарства, будівництва та транспорту), включаючи їхній вплив на довкілля та здоров’я людини;
  • сформувати вміння аналізувати, оцінювати та прогнозувати екологічні ризики, пов’язані з техногенним впливом на природні системи;
  • навчити студентів розробляти та обґрунтовувати ефективні заходи для запобігання, мінімізації та усунення забруднень, раціонального використання ресурсів та впровадження екологічно чистих технологій.
  • розвинути навички використання сучасних методів екологічного моніторингу та контролю для забезпечення екологічної безпеки та прийняття обґрунтованих рішень у природоохоронній діяльності;
  • сприяти формуванню відповідального ставлення до навколишнього середовища та усвідомленню важливості сталого розвитку суспільства.

 

В результаті вивчення даного курсу студент повинен:

 

Знати:

  • основні поняття та взаємозв’язки: розуміти суть техноекології, взаємодію біосфери та техносфери, а також ключові аспекти техногенного забруднення;
  • вплив на довкілля: знати види забруднень, їх джерела, вплив різних галузей (хімічна, паливна, енергетична, металургійна, АПК, комунальна, будівельна, транспорт) на навколишнє середовище та здоров’я людини;
  • ресурси та процеси: орієнтуватися у видах природних ресурсів, принципах техногенезу, міграції хімічних елементів, колообігу речовин та функціонуванні техногенних систем (наприклад, хімічних реакторів).
  • екологічна безпека та моніторинг: розуміти основи екологічної безпеки, принципи та рівні моніторингу навколишнього середовища, а також вимоги до організації спостережень;
  • альтернативні рішення: бути обізнаним із заходами боротьби зі шкідливим впливом на екологію, методами утилізації відходів та альтернативними джерелами енергії.

 

      Уміти:

  • аналізувати та оцінювати взаємозв’язки між господарською діяльністю та станом біосфери, а також оцінювати екологічні ризики та наслідки діяльності різних галузей промисловості;
  • визначати ризики та загрози: ідентифікувати потенційні екологічні небезпеки від технічних систем та виробничих процесів;
  • пропонувати та обґрунтовувати рішення: розробляти та обґрунтовувати конкретні заходи для зменшення негативного впливу на довкілля, впровадження ресурсозберігаючих та екологічно чистих технологій, а також шляхи утилізації відходів;
  • інтерпретувати дані моніторингу навколишнього середовища для прийняття обґрунтованих екологічних рішень.

 

 

Рекомендована література

Основна

  1. Войцицький А. П. Техноекологія : підручник / Войцицький А.П., Дубровський В.П., Боголюбов В.М. ; за ред. В. М. Боголюбова. − К. : Аграрна освіта, 2009. – 533 с.
  2. Грес Л. П., Єрьомін О. О., Каракаш Є. О., Радченко Ю. М. Екологічні аспекти металургійних технологій (1 ч.) : навч. посіб. Дніпро : Укр. держ. ун-т науки і технол., 2022. – 106 с.
  3. Іваненко О.І. Техноекологія: підручник / О.І. Іваненко, Ю.В. Носачова, 2017. – 294
  1. Клименко М. О., Залеський І. І. Техноекологія : підручник. Херсон: ОЛДІ ПЛЮС, 2017. 348 с.
  2. Техноекологія : підручник / Мальований М. С., Боголюбов В. М., Шаніна Т. П., Шмандій В. М., Сафранов Т. А. ; за ред. М. С. Мальованого. Львів : Національний університет «Львівська політехніка», 2013. 424 с.
  1. Хилько М. І. Екологічна безпека України: Навчальний посібник. – К., 2017.

 

 

Допоміжна

  1. Агротест, Важкі метали в ґрунті. Режим доступу до ресурсу: https://agrotest.com/article/vazhki-metali/
  2. Гаврилюк А.Ю., Авраменко Н.Л. Еколого – економічні проблеми водокористування в України: стан та шляхи вирішення. Економіка природокористування: стан та перспективи розвитку. Ірпінь, 2016. С. 41-50.
  3. Дидів А. І., Качмар Н. В., Багдай Т. В. Глобальні та національні виклики забезпечення населення питною водою в XXI столітті. Журнал агробіології та екології. Том 5, № 1, 2018. С. 32-38.
  4. Ємець А. Проблема прісної води на землі. 2018. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/ bitstream/123456789/10611/1/30Emec.pdf 4. Забір прісної води за джерелом на душу населення – м³/рік на душу населення. Євростат. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/ten00003/default/ table?lang=en
  5. Зеленько Ю. В., Тарасова Л. Д., Безовська М. С. Підвищення рівня екологічної безпеки при поводженні з відпрацьованими моторними оливами залізничної інфраструктури : монографія. Дніпропетровськ : Вид-во «Літограф», 2016. 150 с.
  6. Осадчий В.І. Ресурси та якість поверхневих вод України в умовах антропогенного навантаження та кліматичних змін. Вісник НАН України. № 8, 2017. С. 29-46.
  7. УкрХімАналіз, Аналіз води на важкі метали. Режим доступу до ресурсу: https://himanaliz.ua/uk/analiz-vodi-na-vazhki-metali/
  8. Франчук Г. М., Запорожець О. І., Архіпова Г. І. Урбоекологія і техноекологія : підручник для вищ. навч. закл. Київ : НАУ-друк, 2011. 494 с.

 

Інформаційні ресурси

  1. Державна екологічна інспекція України: https://www.dei.gov.ua/
  2. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України: https://mepr.gov.ua/
  3. Сайт ООН в Україні (інформація про навколишнє середовище інтегрована в розділ “Цілі сталого розвитку” та у публікації): https://ukraine.un.org/uk/sdgs/13

Матеріали

Поточний контроль знань студентів відбувається під час проведення практичних занять. Модульний контроль проводиться 2 рази впродовж семестру. Семестр закінчується здачею іспиту з навчальної дисципліни. Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється впродовж семестру за 100-бальною шкалою за такими видами робіт:

  • модульні контрольні роботи. Програмою передбачено дві модульні контрольні роботи. Студент за одну роботу може отримати максимально 10 балів (10×2=20);
  • практичні заняття. За виконання практичних робіт студент може впродовж семестру отримати 24 бали. Програмою передбачено 12 практичних занять. За одне заняття студент отримує 2 бали;
  • самостійна робота. За самостійну роботу (науково-пошукові і творчі роботи, реферат, доповідь, створення презентацій) впродовж семестру студент набирає 6 балів.

Структура екзаменаційного білета:

Іспит передбачає п’ять питань.

  • Перше питання – визначення, студенти мають дати чітке визначення поняття, оцінюється в 5 балів.
  • Друге питання стосується змістового модуля 1 «Основи концепції техноекології», вимагається розгорнута відповідь, яка покаже знання базових понять дисципліни, оцінюється максимально у 10 балів.
  • Третє та четверте запитання передбачають надання розгорнутої відповіді, оцінюється максимально в 10 балів кожне.
  • Третє та четверте питання відносяться до Модулів: Галузева техноекологія, Управління відходами та Екологічні наслідки техногенного впливу: питання передбачають знання та аналіз сучасних проблем навколишнього середовища, що пов’язані з техногенезом та розвитком цивілізації. а також шляхи та можливості їх подолання. Ці питання запитання передбачають надання розгорнутої відповіді, оцінюється максимально в 10 балів кожне.
  • П’яте питання – практичне, задача, що перевіряє вміння застосовувати знання для кількісної оцінки забруднення чи техногенного впливу. Розв’язана задача з поясненнями, з чітким записом розмірності даних оцінюється максимально у 15 балів.

Підсумкова оцінка за іспит формується шляхом сумування балів, отриманих за кожне з п’яти питань. На іспиті студент максимально може набрати 50 балів.

Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для

незарахування викладачем, незалежно від масштабу плагіату, обману.

Література. Уся література, яку студенти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем, виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам. Студент заохочується до використання також й іншої літератури, якої немає серед рекомендованих.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не    толеруються.

Критерії оцінювання результатів навчання

90 – 100 б. – здобувач повно та ґрунтовно засвоїв всі теми навчальної програми, вміє вільно викладати зміст, має глибокі, міцні, систематичні знання всіх питань навчальної дисципліни, розуміє їх значення для своєї професійної підготовки; виконав усі завдання кожної теми, модульного поточного контролю та  успішно склав іспит.

81 – 89 б. –  здобувач грамотно і по суті викладає  програмний матеріал, застосовує теоретичні знання  при виконанні практичних  завдань, однак допускає незначні неточності, засвоїв більшість тем навчальної програми, вміє самостійно викладати зміст всіх питань навчальної дисципліни; виконав завдання кожної теми, модульного поточного контролю та добре склав іспит.

71 – 80 б. – здобувач добре знає програмний матеріал, володіє базовими навичками з виконання практичних завдань, самостійно обирає метод реалізації, але не завжди здатний провести аналіз і узагальнення результату, не завжди  вміє вільно викладати зміст всіх питань навчальної дисципліни; виконав більшість завдань кожної теми, модульного поточного контролю та склав іспит.

61 – 70 б. – здобувач  засвоїв тільки основний матеріал на рівні репродуктивного відтворення, але не знає окремих деталей, припускається неточностей, порушує послідовність у викладі матеріалу,  може розв’язувати типові завдання за зразком, але допускає помилки, виконав окремі завдання кожної теми ,  модульного поточного контролю та склав іспит.

51 – 60 б. –   здобувач відтворює основні поняття і визначення курсу, але досить поверхово, не виділяючи взвємозвя’зок між ними, може сформулювати за допомогою викладача основні тези теми, допускає помилки, які повною мірою самостійно виправити не може; відчуває труднощі під час виконання практичних завдань, виконав лише деякі завдання кожної теми,  модульного контролю  та склав іспит.

21 – 50 б. – здобувач не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, з великими труднощами виконує практичні завдання, знайомий лише з деякими поняттями та визначеннями курсу; не виконав практичні завдання, завдання модульного поточного контролю та не склав іспит.

0 – 20 б. – необхідний повторний курс з навчальної дисципліни.

Силабус: ТЕХНОЕКОЛОГІЯ_25-26 н.р.

Завантажити силабус