Опис курсу

Мета: формування у студентів цілісного уявлення про світ, людину як цілісність, осмислення студентами сутності філософської проблематики, історії розвитку зарубіжних та українських філософських учень, актуальних питань онтології, гносеології, соціальної філософії у поєднанні з проблемами становлення української державності, розвитку національної культури в широкому контексті сучасної світової філософської думки.

Предмет: відношення «людина – світ»

Завдання: раціональними засобами створити гранично узагальнену картину світу і місця людини у ньому, досліджуючи пізнавальне, ціннісне, соціально-політичне, моральне й естетичне ставлення людини до світу

В результаті засвоєння навчального матеріалу студент повинен

знати:

• предмет, джерела виникнення, функції та призначення філософії;
• форми і види світогляду, розуміти розбіжності світобачення і світорозуміння; основні галузі філософського знання;
• ознайомлення з основними етапами історії розвитку філософської думки, сенс основних досягнень та видатних мислителів кожної філософської епохи;
• основні форми буття;
• сутність діалектики: людський критерій розвитку, принципи, категорії, закони;
• походження, форми, структура, функції свідомості;
• зміст філософського вчення про пізнання, істину;
• основні наукові методи пізнавальної і практичної діяльності.
• основні положення філософської концепції суспільства;
• основні положення філософської концепції людини, співвідношення понять «людина – індивід − особа – особистість – індивідуальність»;
• зміст проблем відчуження та самореалізації особистості в суспільстві та шляхи вирішення цих проблем;
• основні положення філософської проблеми цінностей в житті людини і суспільства;
• формаційний та цивілізаційний підходи в трактуванні історичного суспільного розвитку, рушійні сили суспільного розвитку, роль насильства і особистості в суспільному розвитку.

студенти повинні вміти:

• самостійно працювати з першоджерелами;
• користуватися науковою термінологією;
• розрізняти специфіку світобачення і світорозуміння кожної культурно-історичної епохи,
• вдаватися до діалогу, як засобу вирішення соціальних і етнічних проблем, досягнення консенсусу.
• аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок;
• на основі провідних ідей мислителів створювати власні програми фізичного і духовного вдосконалення;
• застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань та в особистому житті.

 Програмні компетентності:

1. Інтегральна компетентність:

– здатність вирішувати типові спеціалізовані завдання та практичні проблеми в галузі дошкільної освіти з розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку, що передбачає застосування загальних психолого-педагогічних теорій та фахових методик дошкільної освіти та характеризуються комплексністю та невизначеністю умов; нести відповідальність за результати своєї діяльності; здійснювати контроль за іншими особами у визначених ситуаціях.

2. Загальні компетентності:

– здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні;

– здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та в розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя;

– здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово;

– здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології;

– здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

3. Спеціальні компетентності:

– здатність до формування у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку взаємин з оточенням (предметним, природним, соціальним);

– здатність до розвитку психічно-емоційної сфери особистості дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку;

 – здатність до навчання дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку суспільно визнаних морально-етичних норм і правил поведінки;

– здатність до національно-патріотичного виховання дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку (любов до Батьківщини, рідної мови, рідного міста, поваги до державних символів України, національних традицій, звичаїв, свят, обрядів, народних символів);

– здатність до саморозвитку та самореалізації з використанням перспективного педагогічного досвіду, освітніх інновацій у професійній діяльності;

– здатність до комунікативної взаємодії з учасниками освітнього процесу.

 Результати навчання:

– формувати моральні цінності у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку відповідно до морально-етичних норм;

– передбачати та оцінювати результати власної діяльності з урахуванням закономірностей освітнього процесу закладу дошкільної освіти;

– мати навички збереження та зміцнення психічного, фізичного та соціального здоров’я, попередження та протидії булінгу, формування навичок здорового способу життя у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку;

– знати нормативно-правові документи, законодавчі акти у сфері дошкільної освіти і використовувати їх у практичній діяльності;

– формувати національно-патріотичні почуття у дітей дошкільного (раннього та передшкільного) віку, а також ціннісне ставлення до культурних надбань українського народу, повагу до представників різних національностей і культур.

ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ:

1) студентів денної форми навчання

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить  100 балів.

Результат роботи студента протягом семестру (100 балів) складається з наступних компонентів:

– результатів роботи на семінарських заняттях (40 балів). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях (18 годин) визначається як сума балів (5 балів х 8 = 40 балів), отриманих за усні чи письмові відповіді студента;

– двох модульних контрольних робіт (30 балів х 2 = 60 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу (змістового модуля 1 та змістового модуля 2).

2) студентів заочної форми навчання

Оцінювання знань за навчальною дисципліною відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Оцінювання знань студентів здійснюється  за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить  100 балів.

Результат роботи студента протягом семестру (100 балів) складається з наступних компонентів:

– результатів роботи на семінарських заняттях (20 балів). Підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях (6 годин) визначається як сума балів (5 балів х 4 = 20 балів), отриманих за усні чи письмові відповіді студента;

– двох модульних контрольних робіт (35 балів х 2 = 70 балів), що проводиться за результатами вивчення частини навчального курсу (змістового модуля 1 та змістового модуля 2);

– домашньої письмової роботи /контрольна робота / (10 балів). Робота є самостійною і має творчий характер.

Домашня контрольна робота виконується в окремому зошиті або на окремих аркушах  формату А 4. Обсяг – 12-18 сторінок учнівського зошита, або 8-10 сторінок формату А–4 (шифр Times New Roman, розмір14, міжрядковий інтервал 1,5) основного тексту (без урахування титульної сторінки, сторінки опису використаної літератури).

Кожен студент академічної групи обирає один із запропонованих викладачем варіантів роботи. Не допускається написання двома або більше студентами одного і того ж варіанту.

Домашня контрольна робота складається з варіантів, кожен з яких містить по 3 завдання. Перші два завдання  кожного варіанту описового характеру (по 4 балів). Третє завдання  (2 бали) передбачає розкрити наукове поняття.

 Шкала оцінювання: національна та ЄКТС