Опис курсу

Після вивчення курсу студент повинен знати:

• основні епохи в історії людства та їх хронологію;
• витоки української нації та її місце у загальнолюдських процесах;
• перебіг основних подій політичного процесу, його діячів;
• соціально-економічні зміни, що відбулися на українських землях;
• основні етапи духовного і культурного життя українського суспільства;
• біографічні дані про видатних державних, політичних, релігійних представників, діячів культури, освіти і науки;
• загальні тенденції розвитку українських земель в умовах конкретної історичної епохи.

зміст понять: неолітична революція, грецька колонізація, норманська теорія, літопис, удільні князівства, феодальна роздробленість, суспільні стани, козацтво, Гетьманщина, Руїна, інкорпорація, удільне князівство, унія, соціальна структура, шляхта, магнати, бояри, магдебурзьке право, цех, панщина, фільварок, кріпосне право, аграрна реформа, братський рух, протестантизм; національна революція, козацькі літописи, козацьке бароко, українське національне відродження, мануфактура, промисловий переворот, модернізація, політична партія, індустріалізація, колективізація, універсал, націоналізм, Центральна Рада, Українська Держава, ЗУНР, УСРР, СРСР, УРСР, «пацифікація», УПА, ОУН, січові стрільці, дисидентство, «хрущовська відлига», «застій», перебудова, помаранчева революція, Революція гідності, російсько-українська війна, російське вторгнення в Україну у 2022 р., тимчасово окуповані території.

вміти:

• оперувати термінологією історичною науки;
• порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати історичні факти та діяльність історичних осіб, спираючись на здобуті знання, на основі альтернативних поглядів на історичні проблеми;
• зіставляти історичні події, процеси з періодами (епохами), орієнтуватись у науковій періодизації історії;
• оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських цінностей;
• аналізувати політику офіційної Москви щодо України;
• користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки, історичними джерелами та довідковими матеріалами з історії України, всесвітньої історії; аргументовано, на основі історичних фактів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок;
• брати участь у дискусіях, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації; застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань, організації міжлюдських та міжнаціональних відносин.

 Набудуть компетентності:

Загальні компетентності

ЗК 1. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в Україні.

ЗК 2. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця в загальній системі знань про природу і суспільство та в розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя.

ЗК 3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово

ЗК 6. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

Спеціальні компетентності

СК 3. Здатність до використання відкритих ресурсів, інформаційно-комунікативних та цифрових технологій в освітньому процесі.

СК 14. Здатність до усвідомлення потреби в саморозвитку з метою набуття додаткових професійних компетентностей.

СК 15. Здатність формувати і розвивати мовно-комунікативні уміння та навички учнів.

СК 18. Здатність здійснювати інтегроване навчання учнів, формувати ціннісне ставлення та розвивати в них критичне мислення.

РН 15. Розуміти мету, систему цінностей та завдання професійної діяльності вчителя, та усвідомлювати свою роль (місію) як педагога початкової освіти.

РН 16. Вільно володіти державною мовою, організовувати монологічну, діалогічну та полілогічну форми спілкування з молодшими школярами, іншими учасниками освітнього процесу, представниками громади, поважаючи права людини та суспільні цінності; формувати судження, що враховують соціальні, наукові та етичні аспекти.

Поточний контроль знань здобувачів освіти відбувається  під час проведення семінарських (практичних) занять. Модульний контроль проводиться  2 рази впродовж семестру. Семестр закінчується здачею екзамену з нормативної навчальної дисципліни. Оцінювання знань студента відбувається на підставі накопичених балів за результатами поточного та підсумкового контролю всіх видів згідно зі шкалою оцінювання.

Результат роботи здобувача освіти впродовж семестру – 50 балів – складається з таких видів робіт:

– семінарські заняття. За виконання завдань семінарських заняттях студент впродовж семестру може отримати 30 балів. Підсумкова кількість балів за роботу на семінарських заняттях визначається як сума балів, отриманих за усні чи письмові відповіді студента (2,5+2,5+5+2,5+2,5+5+5+2,5+2,5 = 30 балів);

– самостійна робота. Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється під час проведення семінарських занять і внесено в суму балів;

– модульні контрольні роботи. Програмою передбачено дві модульні контрольні роботи. Здобувач освіти за одну модульну контрольну роботу може максимально отримати 10 балів (10 балів х 2 = 20 балів).

Екзамен підсумовує знання основних фактів і теоретичних положень курсу, студент складає під час екзаменаційної сесії в усній формі. Під час складання екзамену здобувач освіти може максимально отримати 50 балів.

Екзаменаційний білет складається з трьох завдань. Перше тадруге питання вимагають розгорнутої теоретичної відповіді (20 балів х 2 = 40 балів). Третє завдання комбінованого характеру, яке включає в себе: назвати дату історичної події (2 бали), прізвище та ім’я історичної особи (2 бали) та пояснення поняття (6 балів).

Усна відповідь студента повинна становити чітку, послідовну розповідь на тему, сформульовану в питанні екзаменаційного білета. Обов’язковими вимогами до відповіді на питання є докладність, конкретність, вичерпність. Студент повинен порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати історичні факти та діяльність історичних осіб, спираючись на здобуті знання, на основі альтернативних поглядів на історичні проблеми, оцінювати події та діяльність людей в історичному процесі з позиції загальнолюдських та національних цінностей, користуватися категорійно-понятійним апаратом історичної науки, аргументовано, на основі історичних фактів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, критично ставитись до тенденційної інформації.

Відповіді студента на всі питання (як основні, так і додаткові) повинні виголошуватися державною мовою.

Основними критеріями оцінювання знань студентів є:

– ступінь усвідомлення навчального матеріалу, розуміння того, про що повідомляється;

– повнота, правильність і точність відповіді;

– мовленнєве оформлення відповіді, уміння донести інформацію до свідомості інших;

– вміння застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань, організації міжлюдських та міжнаціональних відносин.

Бали набрані впродовж семестру додаються до балів, які здобувач освіти отримає за відповідь на іспиті, і в сумі може отримати 100 балів.

Очікується, що письмові роботи студентів будуть їх  оригінальними дослідженнями чи міркуваннями і характеризуватимуться самостійність суджень та вмінням робити власні висновки. Відсутність посилань на використані джерела, фабрикування джерел, списування, втручання в роботу інших студентів становлять, але не обмежують, приклади можливої академічної недоброчесності. Виявлення ознак академічної недоброчесності в письмовій роботі студента є підставою для незарахування викладачем, незалежно від масштабу плагіату, обману.

Література. Уся література, яку здобувачі освіти не зможуть знайти самостійно, буде надана викладачем, виключно в освітніх цілях без права її передачі третім особам.  Студент заохочується до використання також й іншої літератури, якої немає серед рекомендованих.

Жодні форми порушення академічної доброчесності не толеруються.

Критерії оцінювання результатів навчання

90 – 100 б. – здобувач повно та ґрунтовно засвоїв всі теми навчальної програми, вміє вільно викладати зміст, має глибокі, міцні, систематичні знання всіх питань навчальної дисципліни, розуміє логіку та об’єктивні закономірності загальноісторичного процесу та державотворення українського народу, застосовує одержані знання при вирішенні професійних завдань; виконав усі завдання кожної теми, модульного поточного контролю та  успішно склав екзамен.

81 – 89 б. –  здобувач грамотно і по суті викладає  програмний матеріал, користується категорійно-понятійним апаратом історичної науки, однак допускає незначні неточності, засвоїв більшість тем навчальної програми, вміє самостійно викладати зміст всіх питань навчальної дисципліни; виконав завдання кожної теми, модульного поточного контролю та добре склав екзамен.

71 – 80 б. – здобувач добре знає програмний матеріал, володіє базовими навичками аналізу, узагальнення історичних фактів та діяльності історичних осіб, не завжди  вміє вільно викладати зміст всіх питань навчальної дисципліни; виконав більшість завдань кожної теми, модульного поточного контролю та склав екзамен.

61 – 70 б. – здобувач  засвоїв тільки основний матеріал на рівні репродуктивного відтворення, але не знає окремих деталей, припускається неточностей, порушує послідовність у викладі матеріалу,  може розв’язувати типові завдання за зразком, але допускає помилки, виконав окремі завдання кожної теми,  модульного поточного контролю та склав іспит.

51 – 60 б. –   здобувач відтворює основні поняття і визначення курсу, але досить поверхово, не виділяючи взаємозвя’зок між ними, може сформулювати за допомогою викладача основні тези теми, допускає помилки, які повною мірою самостійно виправити не може; відчуває труднощі під час використання з історичних понять, виконав лише деякі завдання кожної теми,  модульного контролю  та склав іспит.

21 – 50 б. – здобувач не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, з великими труднощами висвітлює суспільно-політичні, економічні, культурні процеси історичного розвитку українського народу, знайомий лише з деякими історичними поняттями; не виконав практичні завдання, завдання модульного поточного контролю та не склав екзамен.

0 – 20 б. – необхідний повторний курс з навчальної дисципліни.