Екологічний туризм
Тип: На вибір студента
Відділення: циклова комісія спеціальності екологія
Лекції
| Семестр | К-сть годин | Лектор | Група(и) |
| 4 | 34 | Химочка Г. М. | ПКБ-21, ПКБ-22 |
Лабораторні
| Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
| 4 | 34 | ПКБ-21 | Химочка Г. М. |
| ПКБ-22 | Химочка Г. М. |
Опис курсу
Метою вивчення дисципліни є:
‒ оволодіння знаннями зі сфери екологічного туризму щодо принципів, функцій, завдань, видів та об’єктів екотуризму;
‒ формування екологічного стилю мислення та екологічної культури студентів на основі краєзнавчого підходу;
‒ усвідомленні студентами необхідності екологічного виховання туристів у процесі подорожей з метою гармонізації та оптимізації відносин людини та природи в процесі туристичної діяльності;
‒ формування вмінь та навичок щодо технології розробки, організації та проведення екологічних маршрутів, можливість їх використання у професійній діяльності;
Завдання вивчення навчальної дисципліни:
‒ ознайомлення студентів зі змістом екотуризму та його особливостями;
‒ оволодіння знаннями про засади екотуристичної діяльності;
‒ оволодіння знаннями про найважливіші об’єкти екотуризму;
‒ розвиток екологічного мислення, визначення ролі екологічного виховання та екологічної просвіти туристів в екологічному турі.
У результаті вивчення курсу студенти повинні:
знати:
‒ рушійні сили, які визначали і визначають розвиток екотуризму;
‒ причини зародження і подальшого розвитку екотуризму;
‒ основи екотуристичної діяльності;
‒ об’єкти екотуризму.
вміти:
‒ давати визначення основним поняттям дисципліни;
‒ виявляти специфіку природоорієнтованих видів туризму, зокрема екологічного;
‒ розробляти маршрути екологічних турів,
‒ використовувати на практиці знання щодо екологічної просвіти та екологічного виховання туристів.
Рекомендована література
1. Закон України “Про туризм” від 15.09.1995 р. № 324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. 1995. №31. С. 242.
2.Про внесення змін до Закону України “Про туризм” // Урядовий кур’єр. 2003. № 244. С. 15-19.
3. Бейдик О.О. Рекреаційно-туристські ресурси України: методологія та методика аналізу, термінологія, районування. – К.: Київський ун-т, 2001. 395 с.
4. Горішевський П.В., Васильєв В.П., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі: Підручник. – Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. 158 с.
5.Козловський О. Ю. Екологічний туризм: навч. посіб. / О. Ю. Козловський, Б. В. Борисюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2011. 202 с.
6.Основи екологічного туризму : метод. вказівки до практ. занять та самост. роботи з дисципліни вільного вибору для студентів закладів вищ. освіти / К. Й. Черничко, С. Я. Підгорна, О. Ф. Делі, В. А. Трач ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Біол. ф-т. Одеса : Назарчук С. Л., 2022. 23 с.
7.Панкова Є.В. Туристичне краєзнавство : Навч. посібник. К.: Альтерпрес, 2003. 352 с.
8.Тарасова В. В., Нестерчук І. К., Ковалевська І. М., Осіпчук А. С. Географія туризму: Екологічний туризм: підручник. Житомир, 2021. 252 с.
Додаткова
9.Нефедова Н. Є. Географія туризму: навчально-методичний посібник / Н.Є.Нефедова, В.В. Яворська, С.Б. Куделіна. – Одеса: ФОП Бондаренко М.О., 2018. 160 с.
10.Правове регулювання туристичної діяльності в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Під заг. ред. проф. В. К. Федорченка / Київ, ун-т туризму, економіки і права. – К.: Юрінком Інтер, 2002. 640 с.
11.Смаль І. В. Туристичні ресурси світу. – Ніжин: Видавництво Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, 2010. 336 с.
Інформаційні ресурси
1. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України –
https://mepr.gov.ua/
2. Професійна Асоціація Екологів України (ПАЕУ) – https://paeu.com.ua/
3. Державна служба статистики України – http://www.ukrstat.gov.ua/
4. http://www2.unwto.org/ – Всесвітня туристична організація.
5. https://etc-corporate.org/ – Європейська туристична комісія.
6. http://www.tau.org.ua/ – Туристична асоціація України.